Як створити «Завдання на проєктування» в ЄДЕССБ: покрокова інструкція для замовника

Задання на проектування, згідно з частиною першою та дев’ятою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (далі – Порядок), є однією з основних складових вихідних даних для проектування об’єктів містобудування поряд з містобудівними умовами та обмеженнями і технічними умовами.

Завдання на проектування складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Відповідно до пункту 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 перелік основних даних та вимог, які вказуються у завданні на проектування, наведено у додатку Б ДБН А.2.2-3:2014, а перелік інших вихідних даних, які надаються замовником проектувальнику, наведено у додатку А ДБН А.2.2-3:2014.

Після того, як видані містобудівні умови та обмежені технічні умови і підписана паперова версія завдання на проєктування, ми можемо перейти до створення завдання на проєктування в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, тобто в електронній версії.

Документ наче зрозумілий, але далі починаються типові питання: де саме його знайти в кабінеті, що натискати, «До реєстру» чи «Створити», чому не підтягуються МУО або техумови, чому після заповнення немає кнопки «Підписати», і що робити з «критичним рівнем» помилок. У цій статті я даю практичний маршрут, який реально проходять: від підготовки базових даних і PDF до перевірки, підпису КЕП і отримання номера, який ви передаєте проєктувальнику. Якщо на якомусь кроці система впирається в критичні помилки і документ не підписується, це якраз той випадок, коли консультація економить тижні нервів і повторних спроб.

Передумови: що має бути готово перед створенням завдання

Я завжди починаю з простого правила: якщо стартуєте без бази, система потім «зупинить» процес. У ЄДЕССБ «Завдання на проєктування» не живе окремо, воно прив’язане до вихідних даних. Тому перед тим, як натискати «Створити», перевірте 4 речі.

• МУО та техумови уже отримані, або ви розумієте, яку причину відсутності МУО треба вибирати в системі (якщо МУО немає). У формі це важлива розвилка.
• Паперова версія завдання вже підписана і відсканована. Вам треба буде прикріпити її як PDF: «підтягуємо скановану паперову версію у форматі PDF».
• Дані проєктувальника для вибору в системі. На практиці це означає коректно ввести ЄДРПОУ і вибрати організацію зі списку.
• Ключові параметри проєкту, які ви вносите у форму: клас наслідків (наприклад, СС2), джерела фінансування, стадійність (у транскрипції звучить логіка стадій і вибір стадії для завантаження). Переконайтеся, що кабінет замовника в ЄДЕССБ коректно налаштований.

Моя робоча рекомендація: PDF готуйте завчасно і перевіряйте читабельність. Запасу «на потім» не буде, коли ви вже дійшли до «Перевірити» і раптом бачите, що файл не той або скан неякісний.

Якщо потрібно, я роблю аудит готовності пакета вихідних даних перед внесенням у ЄДЕССБ — у такому разі допомагає консультація з роботи в ЄДЕССБ. У таких ситуаціях ви отримуєте покроковий план і далі вирішуєте самі: робити всередині команди чи віддати супровід нам.

Створення завдання на проєктування

Створення завдання на проєктування через ЄДЕССБ (згідно з ПКМУ №681) передбачає наступні кроки. Загальну логіку того, що вноситься в ЄДЕССБ, хто і в якій послідовності, варто розуміти заздалегідь:

1. Формування змісту: Визначення основних параметрів об’єкта (згідно з ДБН А.2.2-3:2014).
2. Внесення в систему: Замовник (або проєктувальник за дорученням) створює електронний документ у кабінеті ЄДЕССБ.
3. Підписання: Накладання КЕП (кваліфікованого електронного підпису) замовником та проєктувальником.

Обмеження: Завдання не повинно суперечити містобудівним умовам та обмеженням (МУО) та технічним умовам (ТУ).

Нормативна база та вказівки

Основним документом, що визначає склад завдання на проєктування, є ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». ПКМУ №681 лише визначає технічний шлях його реєстрації.

Структура Завдання на проєктування

1. Вид будівництва: Нове будівництво. Вказується без зміни на всіх стадіях проєктування.
2. Назва та ідентифікація об’єкта: Повна назва об’єкта, адреса, кадастровий номер земельної ділянки, номер МУО. Обов’язкові реквізити для реєстрації в ЄДЕССБ.
3. Підстава для проєктування: Рішення замовника/уповноваженого органу, МУО, ТУ, вихідні дані.
4. Клас наслідків: СС2 або СС3 відповідно до розрахунку за ДСТУ 8855:2019.
5. Дані про замовника: Найменування, код, місцезнаходження, правові підстави будівництва.
6. Дані про інвестора: За наявності — ідентифікаційні дані та роль у фінансуванні.
7. Джерело фінансування: Джерела фінансування, бюджетні або інші кошти, можливість уточнення.
8. Дані про генерального проєктувальника: Найменування, сертифікація, правові підстави залучення.
9. Стадійність проєктування: П, Р, РП; визначення затверджувальної стадії.
10. Інженерні вишукування: Обсяг і види, результати обстежень, вихідні дані для проєктування.
11. Особливі умови будівництва: Геологія, гідрогеологія, сейсмічність, підтоплення, інші фактори.
12. Архітектурно-планувальні рішення: Основні параметри, функціональна структура, площі, габарити, техніко-економічні показники.
13. Інклюзивність та доступність: Забезпечити безперешкодний доступ МГН до всіх приміщень об’єкта згідно з ДБН В.2.2-40:2018. Обов’язковий контрольний пункт для СС3.
14. Черговість будівництва: Черги, пускові комплекси, послідовність реалізації.
15. Конструктивні рішення та довговічність: Основні конструктивні схеми, строк експлуатації, надійність.
16. Технологічні рішення: Основні технологічні параметри та процеси експлуатації об’єкта.
17. Потужність / характеристика об’єкта: Основні показники функціонування об’єкта.
18. Благоустрій території: Планувальна організація, озеленення, інженерна інфраструктура.
19. Інженерний захист території: Захист від природних і техногенних факторів.
20. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту: Обов’язкова вимога розроблення розділу ІТЗ ЦЗ відповідно до ДБН В.1.2-4:2019 та ПКМУ №445. Для СС3 — можливість споруд подвійного призначення (укриттів).
21. Пожежна безпека: Вимоги до протипожежного захисту та безпеки.
22. Оцінка впливу на довкілля: Обсяг розділу ОВНС, екологічні показники.
23. Енергоефективність: Вимоги згідно з ДБН В.2.6-31:2021, забезпечення нормативного теплозахисту.
24. Енергетичний сертифікат: Передбачити розроблення енергетичного сертифіката у складі проєктної документації.
25. Інженерні системи: Склад, параметри та режими роботи інженерного обладнання.
26. Автоматизація та облік ресурсів: Диспетчеризація, облік енергоресурсів, моніторинг.
27. Ресурсоефективність: Раціональне використання енергії, води, матеріалів.
28. Вимоги з безпеки та охорони праці: Безпечне виконання робіт і експлуатація об’єкта.
29. Кошторисна вартість: Орієнтовна вартість, метод визначення, бюджетні обмеження.
30. Організація будівництва: Технологія виконання робіт, строки, логістика.
31. BIM та цифрова модель: Застосування інформаційного моделювання, вимоги до цифрових даних.
32. Склад проєктної документації: Перелік розділів, формат, вимоги до подання в ЄДЕССБ.
33. Додаткові вимоги замовника: Спеціальні технічні, функціональні або експлуатаційні вимоги.

Де в кабінеті замовника знайти «Завдання на проєктування»

Маршрут виглядає так:

• заходимо в кабінет замовника, АРМ заявника,
• відкриваємо «Створення та перегляд документів»,
• переходимо до пункту 2: «Проєктна документація та вихідні дані»,
• знаходимо комірку «Завдання на проєктування».

На цій же сторінці зазвичай одразу видно, чи документ вже створювали раніше, і який сценарій вам потрібен далі.

Алгоритм створення в ЄДЕССБ (Інструкція ПКМУ №681)

Для реалізації цього в електронній системі, виконайте такі кроки:

1. Створення чернетки: В кабінеті Замовника оберіть “Створити Завдання на проектування”.
2. Вибір об’єкта: Система підтягне дані з Реєстру речових прав за кадастровим номером.
3. Заповнення текстових полів:
   • Скопіюйте вимоги щодо технології (якщо це промисловий об’єкт) або кількості квартир/відвідувачів (якщо цивільний).
   • Вкажіть стадійність: для СС2/СС3 це зазвичай тристадійне проєктування (П, Р) або двостадійне (П, Р) залежно від складності.
4. Погодження: Проєктувальник заходить у свій кабінет за номером чернетки, перевіряє параметри та накладає свій КЕП.
5. Реєстрація: Замовник накладає фінальний КЕП. Документу присвоюється номер формату ZP01:XXXX-XXXX-XXXX-XXXX.

Повний чек-лист з покроковими інструкціями для роботи з ЄДЕССБ:

“Чек-лист порядку внесення в ЄДЕССБ”

Скачати в Телеграм

«До реєстру» чи «Створити»: вибір сценарію (нове vs правки, підпис, реєстрація)

Ця розвилка критична. Помилка тут означає або дублювання документа, або спробу «створити», коли вам потрібно відредагувати і довести до реєстрації вже наявний.

• «До реєстру» обираємо, якщо завдання вже створювали раніше і вам потрібно його переглянути, внести корективи, підписати або зареєструвати.
• «Створити» обираємо, якщо робите документ вперше і починаєте з нуля.

Створення нового завдання: МУО (або причина відсутності) і базові реквізити

Якщо ви йдете за сценарієм «Створити», перший екран майже завжди починається з МУО. І саме тут найчастіше трапляються дві помилки: або людина «прискорюється» і робить абияк, або зависає, бо МУО «не підтягуються». Роль містобудівної документації у цьому процесі є визначальною.

Логіка наступна:

• якщо МУО є, ви обираєте «наявні» і підбираєте МУО в системі за номером,
• якщо МУО немає, ви обираєте причину відсутності і продовжуєте заповнення.

Якщо у вас відсутні містобудівні умови та обмеження, ви обираєте причину відсутності їх та/або завантажуємо лист про відсутність необхідності в отриманні МУО.

Далі йдуть базові реквізити: номер і дата паперового завдання, прив’язка до проєктувальника через ЄДРПОУ, а також первинні характеристики об’єкта, які система очікує.

Заповнення ключових полів: клас наслідків, підстава, фінансування, стадійність проєктування відбувається у повній відповідності з паперовим оригілом документу.

Якщо у вас в компанії кілька ролей і кілька людей беруть участь у підготовці, тут важливо не змішати зони відповідальності замовника і проєктувальника. Це один з типових коренів проблем: «підписали не те або не там», а далі документ зупиняється.

Документи та додаткові вимоги: PDF, техумови, «інші вимоги»

Після ключових полів починається те, що багато хто сприймає як «хвіст форми». На практиці це місце, де легко створити собі проблему, якщо не прикріпити обов’язкове або вписати зайве. Професійне внесення проєктної документації в ЄДЕССБ допомагає уникнути таких ситуацій.

• PDF: прикріплюєте скан паперової версії завдання.
• Техумови: додаєте за номером з реєстру або обираєте причину відсутності.
• Інженерні вишукування: зазначаєте наявність або необхідність виконання.
• Інші вимоги: вписуйте тільки те, що реально погоджено з проєктувальником і закріплено у вашій договірній логіці.

Контроль і фіналізація: «Перевірити» → «Сформувати» → «Підписати» (КЕП)

Це головний блок, бо саме тут ви бачите, чи зможете завершити документ – після внесення всіх даних ви не «сподіваєтесь», а натискаєте «Перевірити». Загальна логіка цього етапу відповідає порядку внесення документації в ЄДЕССБ.

Ми обов’язково натискаємо “Перевірити”. І бачимо, чи є у нас якісь критичні помилки.

Якщо система показує критичний рівень, ви повертаєтесь і виправляєте. Тільки коли помилок немає, йдете далі:

• натискаєте «Сформувати»,
• підтверджуєте дію «Так виконати»,
• після цього з’являється кнопка «Підписати»,
• підписуєте документ своїм ключем КЕП.

Якщо кнопка «Підписати» не з’являється або підпис «не проходить», у 90% випадків це історія про помилки в даних або про несумісність ролей і прав підпису. Тут я рекомендую зробити точкову перевірку — часто причина криється у налаштуванні АРМ та підписантів у кабінеті замовника.

Висновки

Якщо коротко, робоча логіка така: підготували базу (МУО, техумови, ЄДРПОУ проєктувальника, PDF). Знайшли потрібну комірку в кабінеті замовника. Правильно обрали сценарій «До реєстру» або «Створити». Заповнили ключові поля і не додали зайвого. Далі обов’язково «Перевірити», і тільки після цього «Сформувати» та «Підписати» КЕП. Якщо система показує критичні помилки або підпис не проходить, я рекомендую не витрачати ресурс команди всліпу.

Покроковий чек-лист на тему:

“Актуалізація старих проектів: повний порядок внесення до ЄДЕССБ”

Скачати в Телеграм

❓ Популярні питання