...
Потрібна консультація спеціаліста?

Оновлені будівельні норми: новий рівень інклюзивності 2026

Ірина Гальченко

СЕО в PRO InfoBud, Генеральний директор CLC PRO Group (14+ років практики), фахівець з дозвільних процедур та e-construction

Дата оновлення: 14.08.2026

Ірина Гальченко
Експерт: Ірина Гальченко

СЕО в PRO InfoBud, Генеральний директор CLC PRO Group (14+ років практики), фахівець з дозвільних процедур та e-construction

Співавтори:

Дата оновлення:  14.08.2026

Не пропустіть зміни в
будівельному законодавстві
Щотижневі огляди, кейси та
консультації — у нашому Telegram
учасники телеграм каналу PRO InfoBud
4 600 + фахівців
вже у спільноті
Зміст

Оновлення вимог до інклюзивності у 2025–2026 роках фактично змінило сам підхід до проектування житлових, громадських та інфраструктурних об’єктів. Безбар’єрність більше не розглядається як окремий розділ проекту або додаткова соціальна опція. Після затвердження Зміни №3 до ДБН В.2.2-40:2018, впровадження ДСТУ ISO 21542:2025 та запуску цифрових перевірок у ЄДЕССБ вимоги доступності інтегруються у містобудівну документацію, транспортну інфраструктуру, громадські простори, СПП, житлові будинки та евакуаційні рішення. Для забудовника це означає, що інклюзивність тепер перевіряється не формально, а як повноцінна частина проектних рішень.

Практично ринок переходить від моделі «мінімального виконання норм» до моделі системного безбар’єрного проектування. Саме тому ця стаття важлива не як загальний огляд ДБН, а як концентрований аналіз того, як змінюються вимоги до входів, маршрутів руху, укриттів, евакуації, навігації, автостоянок, громадських просторів та житлових будинків. Ми зібрали в одному місці не лише самі зміни, а й логіку їх впровадження, яка вже напряму впливає на архітектуру, ТЕПи, інженерію та проходження експертизи.

Отримати консультацію фахівця за вашим будівельним проектом Img link

Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»

Міністерство розвитку громад та територій оновлює будівельні норми інклюзивності. Ці зміни уточнюють вимоги до проєктів, щоб забезпечити сучасну безбар’єрність. Нові вимоги гармонізують норми з міжнародними рекомендаціями та забезпечують інклюзивність будівельного середовища для всіх громадян.

Ключові уточнення у вимогах Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» вносить коригування до низки розділів чинного документа. Уточнені вимоги стосуються, зокрема:

  1. Організація земельних ділянок та прилеглих територій до будівель і споруд, зокрема, облаштування пішохідних доріжок, бордюрних пандусів та пішохідних переходів.
  2. Планувальні рішення будівель, включно з параметрами пандусів, сходів, дверей, санітарно-гігієнічних приміщень тощо.
  3. Засоби безпеки, навігації та отримання інформації — уточнено використання тактильних і візуальних елементів доступності.
  4. Параметри евакуаційних шляхів у частині пожежної безпеки; санітарно-гігієнічних параметрів та вимог до їх доступності.

Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018 стала продовженням системної роботи Мінрозвитку над оновленням будівельних норм у сфері інклюзії. До розроблення змін було залучено фахівців профільних державних органів, науково-технічної ради, громадських організацій та представників експертного середовища.

Новий рівень інклюзивності: Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018

Україна робить ще один крок до доступного середовища для всіх. Нові зміни до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» (Зміна №2) спрямовані на покращення умов для маломобільних груп населення. Оновлені норми набудуть чинності 01.05.2025 року та містять низку важливих оновлень.

Основними новаціями стало введення низки термінів, що розширюють існуючі критерії інклюзивності в будівлях та спорудах.

Терміни та визначення

Введено нові поняття, які уточнюють вимоги до безбар’єрного середовища:

  • Бордюрний пандус – нахилена площина для переходу між пішохідною частиною та дорогою.
  • Доступний вхід – вхід, адаптований для всіх людей, незалежно від фізичних можливостей.
  • Контрастне співвідношення кольорів – чітка візуальна відмінність між об’єктами та фоном за принципом світлий/темний.
  • Тактильна смуга – спеціальна поверхня для орієнтації людей із порушеннями зору.
  • Інформаційні таблички (ІТІП) – містять текст у доступному форматі, зокрема шрифтом Брайля.

Організація земельних ділянок

Важливими аспектами є облаштування територій таким чином, щоб забезпечити максимальний комфорт для маломобільних громадян. Основними вимогами стали:

  • Входи до огороджених територій закладів та прибудинкових територій житлових будинків повинні мати тактильну навігацію та пристрої двостороннього зв’язку.
  • Пішохідні доріжки мають бути чітко відокремлені від автомобільних проїздів та велодоріжок.
  • Велодоріжки повинні візуально та тактильно відрізнятися від пішохідних.
  • Допускається звуження ширини пішохідних шляхів з 1,8 м до 0,9…1,2…1,5 м у деяких випадках.
  • При звуженні пішохідних шляхів обов’язково, а в інших випадках рекомендовано передбачати майданчики для маневрування та/або відпочинку.

Пішохідні шляхи та покриття

  • Поверхня повинна бути неслизькою навіть після намокання.
  • Шви між елементами мощення – не більше 5 мм.
  • Заборонено використання дрібнозернистих покриттів (гравій, пісок).
  • Рекомендується уникати покриттів із надмірно складними або яскраво вираженими візерунками.
  • Допускається облаштування пішохідних шляхів з природним ґрунтовим покриттям або покриттям з насипних дрібноструктурних матеріалів (гранвідсів) за умови утрамбування.

Входи в будівлю

  • Під час нового будівництва ширина дверей доступного входу повинна бути не меншою ніж 0,9 м, а при капітальному ремонті чи реконструкції – не меншою ніж 0,8 м.
  • Головні входи повинні бути доступними в будівлях для громадського користування, особливо в нових спорудах.
  • Будівлі з площею від 500 кв.м чи потік відвідувачів від 50 осіб в день потребують щонайменше один вхід з автоматичним відчиненням дверей.

Двері доступного входу повинні мати ширину у просвіті:

  • за нового будівництва – не менше ніж 0,9 м;
  • за капітального ремонту або реконструкції – не менше ніж 0,8 м.

Під час нового будівництва усі входи в будівлю чи споруду, призначені для громадського користування, повинні бути доступними.

Під час капітального ремонту чи реконструкції кількість доступних входів у будівлю повинна становити:

  • за наявності одного (головного) входу – не менше ніж 1;
  • за наявності двох і більше входів – 50% від кількості входів (охоплюючи головний вхід).

При новому будівництві та реконструкції для громадських будівель, споруд і приміщень площею від 500 м² або пропускною спроможністю від 50 осіб в день необхідно влаштовувати щонайменше один головний вхід з дверима, що обладнані автоматичним відчиненням (на фотоелементах) або напівавтоматичним відчиненням через вимикач.

⚠️ Важливо: Можливі ризики та відповідальність. Порушення нових норм може призвести до юридичних та фінансових наслідків для забудовників. Регулярний контроль та аудит процесів будівництва є ключовим для уникнення штрафів.

Відчуваєте, що вашому будівельному проекту потрібна підтримка?
Отримати консультацію фахівця
Ірина Гальченко - експерт PRO InfoBud

Інструменти для розбудови безбар’єрного простору

2025

Паралельно держава запустила формування рамкового Закону про безбар’єрний простір, який має встановити єдині правила доступності для всіх сфер життя — від будівництва і транспорту до освіти, медицини та цифрових сервісів. Цього ж року прийнято національний стандарт ДСТУ ISO 21542:2025 (наказ ДП «УкрНДНЦ» від 21.10.2025 № 351, чинний з 01.02.2026), що закріплює доступність як конструктивну норму: доступ до будівлі, рух усередині, евакуація, спільні простори житла. Введено принцип не тільки «чи відповідає нормам», а «чи забезпечує реальне користування без бар’єрів» — допустимий обмежений рівень доступності лише за технічної неможливості повної.

2026

З 01.01.2026 набрали чинності рішення щодо розумного пристосування та універсального дизайну «користувацького досвіду» (ПКМУ від 17 грудня 2025 р. № 1673), а також порядок перепланування і дообладнання приміщень (ПКМУ від 8 жовтня 2025 р. № 1308). Доступність стала постійною операційною відповідальністю власника, а не разовим проєктним рішенням.

Наказами від 20 січня 2026 року Мінрозвитку затвердило низку методичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення доступності та формування безбар’єрного середовища для різних типів об’єктів:

  • Наказ №94 — безбар’єрність житлових і громадських будівель;
  • Наказ №95 — доступність пам’яток культурної спадщини;
  • Наказ №96 — доступність автозаправних станцій.

Вони визначають практичні підходи до реалізації вимог ДБН у частині доступності та можуть застосовуватися під час проєктування, реконструкції та експлуатації відповідних об’єктів.

Повний чек-лист на тему:
“Виїзного огляду об’єкта будівництва для введення в експлуатацію”

📋 Висновки та рекомендації 

Проведений аналіз оновлених вимог до інклюзивності у 2025–2026 роках дозволяє зробити наступні ключові висновки:

Системна модель проектування – головна зміна полягає в тому, що інклюзивність стала частиною всієї моделі проектування, а не лише питанням пандуса біля входу. Нові вимоги охоплюють земельні ділянки, пішохідні маршрути, укриття, паркінги, навігацію, евакуацію, освітлення, акустику та доступ до інформації.

Вплив на старті проектування – для девелопера це означає, що безбар’єрність тепер впливає на генплан, архітектурні рішення, вертикальні комунікації та площі загального користування ще на старті проектування.

Цифрова перевірка через ЄДЕССБ – нові вимоги інтегруються в цифрову перевірку проектної документації. Доступність поступово переходить із категорії «рекомендованих рішень» у категорію параметрів, які можуть автоматично перевірятися при проходженні експертизи та контролю.

Нова точка ризику для інвестора – помилки в частині інклюзивності тепер можуть впливати не лише на експлуатацію, а й на строки реалізації проекту.

  • Адаптація будівництва до нових норм має стати невід’ємною частиною проектної документації — це підвищує рівень комфорту для всіх громадян.
  • Ретельно вивчайте нові оновлення ДБН та застосовуйте їх у практичній діяльності з урахуванням Зміни №2, Зміни №3, ДСТУ ISO 21542:2025 та супровідних ПКМУ.
  • Враховуйте безбар’єрність на стадії генплану, а не на стадії здачі — це знижує ризик переробок і відмов.

Важливо пам’ятати: для ринку системний підхід значно корисніший за окремі фрагментарні роз’яснення, оскільки дозволяє побачити, як безбар’єрність поступово стає базовою частиною всієї нормативної системи проектування.

Повна таблиця штрафних санкцій у містобудуванні з актуальними розмірами:
“Штрафні санкції у містобудівній діяльності”
💬 Професійна консультація

Сумніваєтеся в коректності проектних рішень з інклюзивності або готуєтеся до перевірки доступності в ЄДЕССБ та виїзного огляду ДІАМ? Експерти PRO InfoBud допоможуть з аудитом проектної документації, заповненням чек-листа доступності та підготовкою об’єкта до отримання сертифіката готовності СС-2/СС-3.

📞 Телефон: +380 95 888 08 93

📱 Telegram:

Адміністратор PRO InfoBud: https://t.me/pro_infobud

Бот для консультацій: https://t.me/PRO_InfoBud_bot

🏢 Партнер: Консорціум CLC PRO Group (юридичний та інженерно-технічний супровід будівельних проектів)

🛠️ Послуги: аудит проектної документації на відповідність вимогам інклюзивності, супровід заповнення чек-листа доступності в ЄДЕССБ, підготовка до виїзного огляду ДІАМ, консультаційний супровід до отримання сертифіката готовності СС-2/СС-3.

❓ Популярні питання щодо інклюзивності будівель і споруд 

Чому нові вимоги до інклюзивності важливі саме для девелопера, а не лише для соціальних об’єктів?

Тому що зміни стосуються не окремих спеціалізованих будівель, а житлових комплексів, громадських будівель, паркінгів, вулиць, укриттів та транспортної інфраструктури. Фактично безбар’єрність стала обов’язковою частиною сучасного проектування.

Що найбільше змінюється у практиці проектування після Зміни №3 до ДБН?

Проектування переходить від окремих елементів доступності до безперервного маршруту пересування. Тепер перевіряється не лише наявність пандуса, а вся логіка руху людини: входи, навігація, ліфти, укриття, евакуація та доступ до інформації.

Чому впровадження ISO 21542:2025 важливе для українського ринку?

Тому що цей стандарт гармонізує українські вимоги з міжнародними підходами до безбар’єрності. Для інвестора це означає поступовий перехід до європейської моделі проектування, де доступність розглядається як базовий параметр якості та безпеки середовища.

Про експерта:
Ірина Гальченко
  • 14+ років практики в юридичному супроводі будівельних проєктів (з 2012 року)
  • 1 441 000 кв.м введено в експлуатацію під моїм керівництвом – це еквівалент цілого невеликого міста
  • Унікальна експертиза: поєднання юридичної та інженерно-технічної спеціалізації
  • Спеціаліст з ЄДЕССБ (e-construction.gov.ua)
  • Автор 6-ти патентованих навчальних програм в будівництві – навчила 2200+ фахівців
  • В 2026 році встановила Рекорд УкраїниНайбільша кількість опублікованих експертних консультацій з питань дозвільних процедур у будівництві та містобудуванні – 131 консультація”
Корпоративне навчання

Програми адаптованні під конкретні проєкти та специфіку вашої компанії.

Маєте запитання?
Отримайте консультацію
Передзвонимо сьогодні
Внесемо ясність в оформленні документів та допоможемо

    Дякуємо
    Ваше повідомлення успішно відправлено. Менеджер зателефонує впродовж дня.
    Не хочете чекати?
    Напишіть нам в Telegram прямо зараз і швидко отримайте відповідь на своє питання
    PRO InfoBud у Telegram
    Дізнайся про зміни в будівельному законодавстві першим
    4 600+ підписників

    Відчуваєте, що вашому будівельному проекту потрібна підтримка?

    Отримати консультацію фахівця

    Консультації по темі

    Консультації по темі
    Дозвіл на викиди в атмосферу та скиди у воду: що потрібно для запуску об’єкта
    Дозвіл на викиди в атмосферу та скиди у воду: що потрібно для запуску об’єкта
    18 хв
    Дозвіл на виконання будівельних робіт дає право звести об’єкт, але не дає права його експлуатувати. Щоб законно запустити об’єкт зі стаціонарними джерелами викидів або власним скидом стічних вод, потрібні окремі екологічні дозволи: на викиди в атмосферне повітря і на спеціальне водокористування. Обов’язок отримати ці дозволи виникає не з дати акта готовності об’єкта. Закон України «Про […]
    Головні міфи забудовників про екологічні дозволи: що насправді потрібно перевіряти до початку проєкту
    Головні міфи забудовників про екологічні дозволи: що насправді потрібно перевіряти до початку проєкту
    10 хв
    Екологічні вимоги до об’єкта визначаються не тим, як власник називає свій бізнес, а видом планованої діяльності, її параметрами, джерелами впливу та місцем її здійснення. Саме тому фрази «я ж не завод», «у мене вже є дозвіл на будівництво», «ми десять років так працюємо» або «це моя земельна ділянка» самі по собі нічого не вирішують. У […]
    Найдорожчі помилки забудовника в екології: скільки коштує не перевірити проєкт вчасно
    Найдорожчі помилки забудовника в екології: скільки коштує не перевірити проєкт вчасно
    14 хв
    Екологічна помилка забудовника не має однієї ціни. Вона вимірюється шістьма величинами: строками, повторним проходженням процедури оцінки впливу на довкілля, перепроєктуванням і зміною плями забудови, переглядом санітарних обмежень, відмовою органу з повторним поданням та переробкою проєктної документації. Тому екологічний супровід будівництва рахують не сумою в кошторисі, а кількістю етапів, які довелося пройти заново. Отримати консультацію фахівця […]
    Оцінка впливу на довкілля для будівництва: чи підпадає ваш об’єкт
    Оцінка впливу на довкілля для будівництва: чи підпадає ваш об’єкт
    12 хв
    Плануючи нове будівництво, реконструкцію або розширення підприємства, замовники зазвичай концентруються на містобудівній документації, оформленні прав на земельну ділянку, проєктуванні та отриманні права на виконання будівельних робіт. Водночас саме на початковому етапі часто виникає питання, відповідь на яке визначає подальшу послідовність реалізації всього проєкту: чи підлягає запланована діяльність процедурі оцінки впливу на довкілля (ОВД)? Помилка на […]
    Санітарно-захисна зона: чому забудовник втрачає метри і що з цим робити.
    Санітарно-захисна зона: чому забудовник втрачає метри і що з цим робити.
    13 хв
    Санітарно-захисна зона (СЗЗ) є територією навколо об’єкта, діяльність якого шкідливо впливає на довкілля та здоров’я населення. У її межах не можна розміщувати житлові будинки, дитячі садки, школи, лікувальні заклади, спортивні об’єкти й парки. Встановлюють таку зону для сусіднього підприємства, а діє вона і на вашій ділянці: обмеження прив’язане до території, а не до права власності […]
    Оцінка впливу на довкілля (ОВД): хто підпадає, процедура, строки та відмови
    Оцінка впливу на довкілля (ОВД): хто підпадає, процедура, строки та відмови
    14 хв
    Обов’язковість оцінки впливу на довкілля (ОВД) у будівництві визначає не назва об’єкта, а характеристики планованої діяльності: вид, кількісні параметри, розташування ділянки та факт розширення чи зміни. Спрацювання будь-якого з цих вимірів вводить проєкт у процедуру, навіть якщо вашого об’єкта в переліку немає буквально. Отримати консультацію фахівця за вашим будівельним проектом Типова ситуація виглядає так. Забудовник […]
    Як розрахувати клас наслідків: СС1, СС2 чи СС3 в ЄДЕССБ
    Як розрахувати клас наслідків: СС1, СС2 чи СС3 в ЄДЕССБ
    8 хв
    Як розрахувати клас наслідків об'єкта будівництва (СС1/СС2/СС3), чим він відрізняється від категорії складності та як змінити СС1 на СС2.
    Кошторисна вартість ПД у ЄДЕССБ: чи обов’язкова
    Кошторисна вартість ПД у ЄДЕССБ: чи обов’язкова
    7 хв
    Кошторисна вартість ПД у ЄДЕССБ: чи обов'язкова для СС1, СС2, СС3? Коли відсутність кошторису блокує дозвіл і введення в експлуатацію.
    Маєте запитання?
    Отримайте консультацію
    Irina
    Ірина Гальченко​
    СЕО “PRO InfoBud”​

      Дякуємо
      Ваше повідомлення успішно відправлено. Менеджер зателефонує впродовж дня.
      Не хочете чекати?
      Напишіть нам в Telegram прямо зараз і швидко отримайте відповідь на своє питання