Більшість замовників сприймають інженерно-геодезичні вишукування як ще один документ, який необхідний лише для того, щоб проектувальник міг розпочати роботу. Насправді їх роль значно ширша. Саме результати геодезичних вишукувань дозволяють оцінити реальні умови будівельного майданчика, визначити розташування існуючих інженерних мереж, встановити наявність охоронних зон та зрозуміти, чи можна реалізувати заплановане будівництво без додаткових погоджень або зміни проектних рішень.
Помилки на цьому етапі зазвичай виявляються вже після початку проектування, коли з’ясовується, що частина будівлі потрапляє в охоронну зону газопроводу, кабельної лінії або іншої інженерної мережі. У такому випадку доводиться переносити будівлю, переробляти проект або проходити додаткові процедури погодження, що безпосередньо впливає на строки та вартість реалізації проєкту.
Саме тому інженерно-геодезичні вишукування належать до вихідних даних для проектування і виконуються ще до початку розроблення проектної документації.
Що таке інженерно-геодезичні вишукування
Інженерно-геодезичні вишукування — це комплекс спеціалізованих робіт, результатом яких є отримання топографо-геодезичних матеріалів та інформації про територію майбутнього будівництва. Ці матеріали використовуються для оцінки природних і техногенних умов земельної ділянки, підготовки проектної документації, визначення можливості забудови та подальшого виконання будівельних робіт.
Відповідно до ДБН А.2.1-1 інженерні вишукування є видом науково-технічної діяльності, який забезпечує вивчення природних і техногенних умов території, підготовку вихідних даних для проектування та прогнозування взаємодії майбутнього об’єкта з навколишнім середовищем.
На практиці саме результати інженерно-геодезичних вишукувань дають проектувальнику відповіді на низку принципових питань:
- які підземні та надземні інженерні мережі проходять через земельну ділянку (відповідно визначити охоронні зони цих мереж, які організації є балансоутримувачами мереж та з ким необхідно погоджувати проектні рішення);
- чи можна розмістити будівлю у запланованому місці;
“Інженерно-геодезичні вишукування дозволяють визначити наявні інженерні мережі, їх охоронні зони, власників мереж та органи, з якими необхідно погоджувати проектну документацію.” — Ірина Гальченко, СЕО в PRO InfoBud, генеральний директор Консорціуму CLC PRO Group (14+ років досвіду)
Іншими словами, геодезичні вишукування відповідають не лише на питання «що знаходиться на земельній ділянці», а й допомагають оцінити чи можливо реалізувати запланований проєкт саме на цій території.
Які завдання вирішують інженерно-геодезичні вишукування
Основною метою інженерно-геодезичних вишукувань є отримання достовірної інформації про територію, необхідної для прийняття проектних рішень.
Згідно з ДБН А.2.1-1 вони забезпечують отримання:
- топографічних планів для проектування;
- даних про ситуацію та рельєф місцевості;
- інформації про існуючі будівлі та споруди;
- відомостей про наземні, підземні та надземні інженерні мережі;
- просторових характеристик території;
- даних для створення геодезичної основи будівництва.
Саме ці матеріали стають основою для роботи архітектора, конструктора, інженерів-проектувальників та інших учасників проектування.
Крім того, результати геодезичних вишукувань використовуються не лише під час нового будівництва. Вони необхідні також при реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні об’єктів, виконанні виконавчих геодезичних зйомок та геодезичному супроводі будівництва.
Яку інформацію отримує замовник
Практична цінність інженерно-геодезичних вишукувань полягає в тому, що вони дозволяють ще до початку проектування перевірити земельну ділянку та оцінити основні її обмеження.
Інформація зі звіту та її застосування
| Інформація зі звіту | Для чого використовується |
|---|---|
| Межі земельної ділянки | Розміщення об’єкта будівництва |
| Рельєф місцевості | Вертикальне планування території |
| Підземні інженерні мережі | Проектування фундаментів та комунікацій |
| Надземні споруди та комунікації | Визначення можливих обмежень забудови |
| Охоронні зони | Перевірка допустимості розміщення об’єкта |
| Балансоутримувачі мереж | Погодження проектної документації |
Саме тому геодезичні вишукування не можна розглядати як формальність або документ, який потрібен виключно для отримання дозволів. Вони дозволяють виявити потенційні обмеження ще до початку проектування, коли внесення змін до концепції майбутнього об’єкта потребує значно менших витрат часу і коштів.
Як виконуються інженерно-геодезичні вишукування
Інженерно-геодезичні вишукування — це не лише виїзд геодезиста на земельну ділянку та виконання топографічної зйомки. ДБН А.2.1-1 передбачає чітку послідовність робіт, яка забезпечує повноту та достовірність вихідних даних для проектування.
Роботи виконуються у три основні етапи.
- Підготовчий
Отримання технічного завдання, збір та аналіз матеріалів попередніх вишукувань, вивчення вихідної документації, рекогносцирувальне обстеження території, підготовка програми робіт. - Польовий
Виконання геодезичних вимірювань, топографічної зйомки, визначення координат і висот, фіксація існуючих споруд, інженерних мереж та інших елементів ситуації. - Камеральний
Оброблення результатів вимірювань, перевірка їх точності, підготовка топографічних матеріалів і науково-технічного звіту, передача документації замовнику.
Такий підхід дозволяє не просто отримати креслення земельної ділянки, а сформувати комплект вихідних даних, придатних для подальшого проектування.
Технічне завдання — документ, від якого залежить обсяг робіт
Однією з поширених помилок є сприйняття інженерно-геодезичних вишукувань як стандартної послуги, яка виконується однаково для будь-якого об’єкта.
Насправді обсяг робіт визначається технічним завданням замовника та програмою виконання вишукувань. Саме вони визначають, які матеріали необхідно отримати, межі ділянки, масштаб зйомки, необхідну точність, склад звітної документації та спеціальні вимоги до виконання робіт.

При цьому програма робіт розробляється з урахуванням особливостей майбутнього будівництва та результатів аудиту намірів будівництва, а також:
- результатів аналізу попередніх матеріалів;
- польового обстеження території;
- вимог чинних нормативних документів.
Тому навіть для двох сусідніх земельних ділянок склад і обсяг інженерно-геодезичних вишукувань можуть відрізнятися залежно від характеристик майбутнього об’єкта.
Що містить науково-технічний звіт
Результатом виконання інженерно-геодезичних вишукувань є науково-технічний звіт.
Саме цей документ використовується проектувальником під час розроблення проектної документації та надалі може застосовуватися на інших стадіях реалізації будівельного проєкту.
До його складу, залежно від поставленого завдання, можуть входити:
- топографічні плани;
- цифрові моделі місцевості;
- матеріали геодезичних вимірювань;
- інформація про існуючу забудову;
- відомості про наземні, підземні та надземні інженерні мережі;
- опис виконаних робіт;
- висновки щодо отриманих результатів.
⚠️ Важливо: польові матеріали не передаються замовнику. До складу документації входить саме науково-технічний звіт, який є результатом виконаних робіт.
Чому особливу увагу приділяють інженерним мережам
Саме цей аспект найчастіше визначає можливість реалізації проєкту без додаткових змін.
Як зазначено у транскрибації, інженерно-геодезичні вишукування дозволяють встановити:
- які мережі проходять через земельну ділянку;
- де проходять їх охоронні зони;
- чи допускається розміщення об’єкта у межах цих зон;
- хто є власником або балансоутримувачем відповідної мережі;
- з ким необхідно погоджувати проектну документацію.
На практиці це означає, що ще до початку проектування можна оцінити, чи не доведеться змінювати посадку будівлі або отримувати додаткові погодження.
Охоронні зони інженерних мереж: що потрібно враховувати
Більшість підземних і надземних інженерних мереж мають охоронні зони, у межах яких діють спеціальні умови використання території.
Це не означає автоматичну заборону будівництва. Розміщення об’єкта, виконання земляних робіт або прокладання нових комунікацій можуть потребувати дотримання спеціального режиму та погодження з власником відповідної мережі.
Особливо це стосується мереж газопостачання, для яких встановлено підвищені вимоги щодо безпеки виконання будівельних робіт: розміщення об’єкта в охоронній зоні газопроводу потребує окремого погодження. Аналогічні обмеження можуть діяти і щодо мереж електропостачання, зв’язку, водопостачання та інших інженерних комунікацій.
Саме тому одним із практичних результатів інженерно-геодезичних вишукувань є визначення переліку організацій, з якими необхідно погоджувати проектні рішення до початку будівництва, зокрема при отриманні містобудівних умов та обмежень.
Що визначають вишукування та їх практичне значення
| Що визначають вишукування | Практичне значення |
|---|---|
| Розташування мереж | Дає можливість правильно розмістити будівлю |
| Межі охоронних зон | Дозволяє врахувати встановлені обмеження |
| Власників мереж | Визначає перелік організацій для погодження |
| Перетин комунікацій із забудовою | Дає можливість скоригувати проектні рішення до початку проектування |
Інженерно-геодезичні роботи під час воєнного стану
Після запровадження воєнного стану порядок виконання окремих видів геодезичних робіт змінився. Це пов’язано насамперед із вимогами безпеки, обмеженнями щодо використання геопросторових даних та доступу до окремих територій.
Водночас воєнний стан сам по собі не забороняє виконання інженерно-геодезичних вишукувань. Вони залишаються необхідними для нового будівництва, реконструкції, відновлення пошкоджених об’єктів, оформлення земельних ділянок та реалізації інфраструктурних проєктів.
На практиці продовжують виконувати:
- топографічні зйомки;
- інженерно-геодезичні вишукування;
- винесення меж земельних ділянок;
- виконавчі геодезичні зйомки;
- розбивочні роботи;
- геодезичний супровід будівництва.
Разом із тим для окремих територій можуть діяти додаткові обмеження.
Найчастіше вони стосуються:
- прикордонних територій;
- районів проведення бойових дій;
- територій поблизу військових об’єктів;
- об’єктів критичної інфраструктури;
- територій з обмеженим режимом доступу;
- використання безпілотних літальних апаратів або аерофотозйомки.
Тому ще до початку виконання робіт доцільно перевірити, чи не встановлені для конкретної території додаткові вимоги або спеціальний порядок погодження.
Чи можна використовувати старі матеріали вишукувань
Ще одне практичне питання, яке часто виникає під час проектування, — чи можна використати матеріали інженерно-геодезичних вишукувань, виконаних кілька років тому.
ДБН допускає використання матеріалів попередніх вишукувань лише після оцінки їх актуальності, що доцільно поєднувати з процедурою аудиту земельної ділянки. Якщо йдеться про інженерно-геодезичні матеріали, можливість їх повторного використання визначає виконавець після обов’язкового польового обстеження території. Це пов’язано з тим, що за час після виконання зйомки можуть змінитися забудова, інженерні мережі, рельєф або інші характеристики місцевості, які мають значення для проектування.
Отже, навіть якщо у замовника вже є топографічна зйомка, це не означає, що її можна автоматично використовувати для нового проєкту.
Практичний чек-лист перед початком проектування
Інженерно-геодезичні вишукування виконуються на самому початку реалізації будівельного проєкту, тому саме на цьому етапі доцільно перевірити ключові питання, які можуть вплинути на подальше проектування.
Що варто перевірити перед проектуванням
| Що варто перевірити | Чому це важливо |
|---|---|
| Чи виконані інженерно-геодезичні вишукування | Проектування має ґрунтуватися на актуальних вихідних даних. |
| Чи відповідає обсяг робіт технічному завданню | Від цього залежить повнота інформації для проектувальника. |
| Чи відображені всі інженерні мережі | Це дозволяє врахувати існуючі обмеження ще до початку проектування. |
| Чи визначені охоронні зони | Дає можливість оцінити допустимість розміщення об’єкта. |
| Чи встановлені власники або балансоутримувачі мереж | Це необхідно для подальших погоджень, якщо вони передбачені законодавством. |
| Чи актуальні матеріали вишукувань | За необхідності можуть знадобитися контрольні роботи або оновлення матеріалів. |
📋 Висновки та рекомендації
Проведений аналіз інженерно-геодезичних вишукувань дозволяє зробити наступні ключові висновки:
Вихідні дані для проектування – інженерно-геодезичні вишукування є одним із базових видів вихідних даних для проектування. Саме вони дозволяють отримати достовірну інформацію про земельну ділянку, її рельєф, існуючу забудову, інженерні мережі, а відтак встановлені обмеження використання території.
Основа рішень для замовника та проектувальника – для проектувальника ці матеріали є основою підготовки проектної документації. Для замовника — можливістю ще до початку проектування оцінити фактори, які можуть вплинути на розміщення об’єкта, необхідність погоджень або коригування проектних рішень.
Не формальність, а інструмент зниження ризиків – інженерно-геодезичні вишукування не варто розглядати як формальну вимогу. Їх результати допомагають приймати обґрунтовані проектні рішення, своєчасно враховувати існуючі обмеження та зменшувати ризики внесення змін до проєкту вже після початку його розроблення.
Перед початком проектування доцільно переконатися, що інженерно-геодезичні вишукування відповідають особливостям саме вашого об’єкта. Це дозволить уникнути необхідності коригування проектних рішень уже після початку розроблення проектної документації. Рекомендуємо звернути увагу на такі питання:
- переконайтеся, що інженерно-геодезичні вишукування виконані відповідно до технічного завдання та враховують межі майбутнього будівництва;
- перевірте, чи відображені у звіті всі існуючі підземні та надземні інженерні мережі, а також їх охоронні зони;
- якщо вишукування виконувалися раніше, уточніть можливість використання наявних матеріалів для нового проєкту або необхідність їх оновлення;
- ще до початку проектування з’ясуйте, чи потребує реалізація проєкту погодження з власниками інженерних мереж або іншими уповноваженими органами;
- у разі виконання робіт на територіях зі спеціальним режимом або під час воєнного стану перевірте, чи не встановлено додаткових вимог щодо проведення геодезичних робіт.
Важливо пам’ятати: виявлення обмежень земельної ділянки ще до початку проектування потребує значно менших витрат часу і коштів, ніж переробка проектних рішень після початку розроблення документації.
Плануєте будівництво і хочете переконатися, що інженерно-геодезичні вишукування відповідають особливостям саме вашого об’єкта? Отримайте консультацію фахівців PRO InfoBud щодо вихідних даних, охоронних зон та погоджень ще до початку проектування.
📞 Телефон: +380 95 888 08 93
📱 Telegram:
• Адміністратор PRO InfoBud: https://t.me/pro_infobud
• Бот для консультацій: https://t.me/PRO_InfoBud_bot
❓ Популярні питання по інженерно-геодезичних вишукуваннях
Чи обов’язково виконувати інженерно-геодезичні вишукування перед початком проектування?
Так. Інженерно-геодезичні вишукування належать до вихідних даних для проектування та надають інформацію про рельєф місцевості, існуючу забудову, інженерні мережі й охоронні зони. На їх основі проектувальник приймає рішення щодо розміщення об’єкта та розробляє проектну документацію.
Які документи отримує замовник після виконання інженерно-геодезичних вишукувань?
Основним результатом виконання робіт є науково-технічний звіт, який містить топографічні матеріали, результати вимірювань, інформацію про інженерні мережі, існуючу забудову та інші відомості, необхідні для проектування. Склад звіту залежить від технічного завдання та особливостей конкретного об’єкта.
Чому важливо враховувати інженерні мережі ще до початку проектування?
Інженерно-геодезичні вишукування дозволяють визначити розташування підземних і надземних інженерних мереж, межі їх охоронних зон та власників. Це дає можливість ще на етапі проектування оцінити можливість розміщення об’єкта, а також визначити, чи потрібне погодження проектних рішень з балансоутримувачами мереж.









