27.08.2026
Плануючи нове будівництво, реконструкцію або розширення підприємства, замовники зазвичай концентруються на містобудівній документації, оформленні прав на земельну ділянку, проєктуванні та отриманні права на виконання будівельних робіт. Водночас саме на початковому етапі часто виникає питання, відповідь на яке визначає подальшу послідовність реалізації всього проєкту: чи підлягає планована діяльність оцінці впливу на довкілля (ОВД)?
Ця тема — частина ширшого питання екологічної безпеки будівельного проєкту. Практичні кейси, типові помилки та відповіді на запитання забудовників — у випуску PRO InfoBud із Вікторією Коваленко, директоркою EMGROUP.
Помилка на цьому етапі не завжди означає неможливість реалізації проєкту. Проте вона може вплинути на строки підготовки документації, порядок проходження дозвільних процедур, календарний план реалізації, фінансову модель та інвестиційні рішення.
На практиці поширеною є ситуація, коли замовник оцінює необхідність проходження ОВД лише за видом діяльності або назвою майбутнього об’єкта. Насправді такий підхід не завжди дозволяє зробити правильний висновок. Для окремих видів діяльності вирішальне значення мають проєктні показники, виробнича потужність, місце розташування об’єкта, технологічні процеси, а також інші критерії, визначені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Саме тому питання необхідності проходження ОВД доцільно розглядати не як окрему адміністративну процедуру, а як один із ключових елементів передпроєктного аналізу. Його завдання — ще до початку проєктування визначити, які екологічні вимоги можуть вплинути на реалізацію майбутнього об’єкта та чи потребуватиме проєкт проходження відповідної процедури.
У цій статті розглянемо, як працює механізм оцінки впливу на довкілля, які критерії визначають необхідність її проведення, чому назва об’єкта не завжди дає відповідь на це питання та які практичні аспекти доцільно врахувати ще до початку розроблення проєктної документації.
Чому питання ОВД виникає ще до початку проєктування
Оцінка впливу на довкілля є не завершальним етапом погодження проєкту, а процедурою, яка супроводжує ухвалення рішення про можливість провадження окремих видів планованої діяльності.
Саме тому відповідь на питання про необхідність проходження ОВД доцільно отримати ще на стадії формування концепції майбутнього об’єкта. Це дозволяє своєчасно врахувати екологічні вимоги під час збирання вихідних даних, вибору земельної ділянки, визначення техніко-економічних показників та планування строків реалізації проєкту.
На практиці найчастіше складнощі виникають не щодо очевидних випадків, коли закон прямо встановлює обов’язковість проведення процедури, а щодо проєктів, які перебувають на межі критеріїв, визначених законодавством. Саме такі ситуації потребують комплексного аналізу не лише виду діяльності, а й усіх характеристик майбутнього об’єкта.
Тому відповідь на питання «Чи потрібна оцінка впливу на довкілля?» не може ґрунтуватися виключно на назві підприємства або функціональному призначенні будівлі. Насамперед необхідно співвіднести параметри конкретного проєкту з критеріями, встановленими Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», а також проаналізувати його технологічні особливості, місце розташування та можливий вплив на навколишнє природне середовище.
Саме такий підхід дозволяє розглядати ОВД не як формальну вимогу законодавства, а як елемент комплексного управління проєктом, який впливає на строки, бюджет, послідовність реалізації та подальше отримання необхідних дозвільних документів.
Що таке ОВД і чому без неї не пройти експертизу та не затвердити проєкт
Почну з рамки. До 2017 року діяв Закон України “Про екологічну експертизу”. Закон було скасовано і процедура проведення експертизи проєктної документації змінилась. обов’язковій експертизі щодо додержання нормативів з питань екології підлягає проєктна документація для об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками та об’єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля. Якщо для планованої діяльності проведено оцінку впливу на довкілля, до складу матеріалів розділу проєкту “Оцінка впливів на навколишнє середовище” включають інформацію про здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля.
Регулює процедуру Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII. Це українська версія європейської моделі: замість того щоб реагувати на шкоду постфактум, держава вимагає оцінити вплив ще до ухвалення рішення про провадження планованої діяльності .
Логіка проста. Якщо ваша діяльність може зачепити довкілля, ви маєте довести, що її вплив у межах норми. Або що ви зробили все, аби його зменшити. Результат цієї роботи — висновок з ОВД, який вноситься до Єдиного реєстру (eia.menr.gov.ua). Без нього проєкт не рухається далі.
Процедура публічна. Вона проходить етапами: повідомлення про плановану діяльність, звіт, громадське обговорення, висновок. Тобто це не папірець, який можна «домалювати» в останній момент.
І ось перше, що я прошу запам’ятати. Дозвіл на будівництво дає можливість побудуватися, але не ввести об’єкт в експлуатацію. Люди щиро вірять, що якщо є дозвіл на будівництво, то далі вже все можна. А потім з’ясовується, що здійснювати викиди в атмосферу, скидати забруднені води у водні об’єкти чи на ґрунт, або шуміти вони права не мають.
⚠️ Важливо: І ось перше, що я прошу запам’ятати. Дозвіл на будівництво дає можливість побудуватися, але не ввести об’єкт в експлуатацію. Люди щиро вірять, що якщо є дозвіл на будівництво, то далі вже все можна. А потім з’ясовується, що здійснювати викиди в атмосферу, скидати забруднені води у водні об’єкти чи на ґрунт, або шуміти вони права не мають.
Як визначити, чи підпадає діяльність під процедуру ОВД
Поширеною помилкою є спроба знайти відповідь на питання про необхідність проходження ОВД лише за назвою майбутнього об’єкта: «готель», «елеватор», «сонячна електростанція», «логістичний комплекс» або «виробництво».
Такий підхід не завжди є правильним.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює не перелік назв об’єктів, а види планованої діяльності та критерії, за якими визначається обов’язковість проходження процедури. Саме тому для ухвалення правильного рішення необхідно аналізувати не лише функціональне призначення об’єкта, а й конкретні характеристики планованої діяльності.
На практиці оцінка починається з декількох базових питань:
- який саме вид діяльності планується здійснювати;
- чи включений він до переліків, визначених Законом;
- які техніко-економічні показники матиме майбутній об’єкт;
- де саме планується його розміщення;
- чи існують особливості території, які можуть впливати на необхідність проходження процедури.
Лише після аналізу цих складових можна зробити обґрунтований висновок щодо необхідності проведення оцінки впливу на довкілля.
Об’єкти діляться на дві категорії. Перша розглядається на рівні Міністерства, друга — на обласному рівні. Частина об’єктів не підпадає взагалі. Але визначити це «на око» не вийде, бо критерії конкретні: кількість номерів, наявність централізованого водовідведення, паркомісця, обсяги, сусідство.
Критерії, що визначають необхідність проходження ОВД за типами об’єктів
| Тип об’єкта | Що вмикає ОВД | Рівень розгляду |
| Готель / апарт-готель | від певної кількості номерів + відсутність централізованого водовідведення; або розташування в рекреаційній зоні | обласний / міністерський |
| Торговельний центр | автостоянка на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць | обласний |
| АЗС | площа 500 квадратних метрів і більше або об’ємом 15 кубічних метрів і більше ; сусідство із заповідною зоною чи житлом | обласний |
| Промислове виробництво | перелік I/II категорії; обсяги викидів і скидів | міністерський / обласний |
Зверніть увагу на межові випадки. Рекреаційна зона, паркомісця, займані площі, можливість підключення до мереж. Саме вони найчастіше вирішують, чи потрапляєте ви під процедуру. І саме тут потрібен аналіз конкретного проєкту, а не загальна відповідь із інтернету.
Водночас навіть позитивна відповідь на одне із зазначених питань ще не означає автоматичного проходження процедури. Аналогічно і відсутність окремої ознаки не свідчить про те, що ОВД не потрібна. Саме тому кожен проєкт потребує індивідуальної оцінки з урахуванням усіх його характеристик.
Чому однакові об’єкти можуть мати різні вимоги
На перший погляд два однакові об’єкти можуть виглядати абсолютно ідентичними. Наприклад, це можуть бути два логістичні комплекси, два готелі або два виробничі підприємства.
Проте під час аналізу може з’ясуватися, що вони відрізняються:
- виробничою потужністю;
- технологічними процесами;
- площею забудови;
- складом допоміжних споруд;
- місцем розташування;
- характером та інтенсивністю можливого впливу на довкілля.
Саме ці характеристики часто визначають подальший порядок проходження дозвільних процедур.
Тому відповідь на питання про необхідність проведення ОВД формується не за принципом «цей тип об’єкта завжди проходить процедуру», а шляхом комплексної оцінки параметрів конкретного проєкту. Саме через це замовники іноді отримують різні висновки щодо об’єктів, які зовні виглядають однаково.
На що доцільно звернути увагу ще до початку проєктування
Ще до початку розроблення проєктної документації доцільно зібрати вихідні дані, які дозволять оцінити можливість застосування процедури ОВД. Зокрема, варто визначити:
- вид планованої діяльності;
- основні техніко-економічні показники майбутнього об’єкта;
- місце розташування земельної ділянки;
- наявність природоохоронних, санітарних або інших територіальних обмежень;
- особливості технологічного процесу;
- орієнтовні виробничі потужності.
Саме ці вихідні дані стають основою для подальшого аналізу та дозволяють оцінити, чи може майбутній проєкт підпадати під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Скільки триває процедура і від чого залежить строк
Тут теж багато страху. «Це ж надовго». Насправді строк — не константа, а змінна. І залежить він не від того, наскільки об’єкт виглядає складним, а від того, скільки натурних досліджень потрібно провести.
Наведу два приклади з практики. Звіт для АЗС може бути готовий приблизно за місяць. А от вітряки ми досліджували з квітня по жовтень, бо треба було оцінити вплив на орнітофауну. Це сезонна робота, її не пришвидшиш.
І тут важлива деталь, яку багато хто недооцінює. Всі думають: АЗС — легко, вирубка лісу — складно. Та буває, що АЗС стоїть біля заповідної зони або впритул до житла. І тоді навіть «проста» станція перетворюється на серйозний звіт.
Ось як виглядає шлях процедури:
- Аналіз закону
Об’єкт аналізується на предмет того, чи підпадає він під процедуру. - Повідомлення про плановану діяльність
Подання повідомлення про плановану діяльність. - Звіт з ОВД
Підготовка звіту з ОВД разом із попередніми дослідженнями. - Громадське обговорення
Проведення громадського обговорення планованої діяльності. - Висновок
Отримання висновку та подальше оформлення інших дозволів.
💡 Моя порада: Я завжди дотримуюся одного принципу. Краще подовжити дослідження і вийти на гарантований позитив, ніж зробити все за місяць, подати і отримати відмову. Бо відмова — це не мінус місяць. Це мінус усі попередні витрати.
Що робити, якщо в ОВД відмовили
Добра новина для тих, хто вже отримав відмову. Це не кінець проєкту і не робота з нуля.
Раніше повна процедура тривала мінімум 92 робочі дні від початку до кінця. Зараз, якщо ви отримали відмову, спочатку доопрацьовуєте звіт. Скільки це займе, залежить від причини відмови. А далі йдуть процедурні строки, і ви виходите на позитивний висновок. Не з нуля. Ви виправляєте те, що не влаштувало, а не переробляєте все.
Найчастіша причина відмови, яку я бачу, це недотримана санітарно-захисна зона або відсутність висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо встановлення або коригування її розміру. Тобто знову той самий порушений порядок дій, про який я говорила вище.
І тут головне розуміти справжню ціну відмови. Це не лише гроші за повторну процедуру. Це строки, це повторне ОВД, це іноді перепроєктування. Тому працює просте правило: правильна послідовність на старті економить і бюджет, і місяці. Якщо ви вже отримали відмову і не розумієте її підстав, є сенс показати документи фахівцю, який пройшов такі ситуації і бачить, що саме треба виправити.
Скільки насправді коштує екологічна помилка
На практиці визначення необхідності проходження оцінки впливу на довкілля далеко не завжди є очевидним. Найбільше запитань виникає не щодо об’єктів, для яких Закон прямо встановлює обов’язковість процедури, а щодо ситуацій, коли замовник планує реалізувати проєкт на території вже існуючого підприємства або використовує наявну виробничу інфраструктуру.
Саме такі проєкти найчастіше потребують комплексного аналізу, оскільки вирішальне значення має не лише вид діяльності, а й зміст запланованих змін, виробничі процеси та їхній потенційний вплив на довкілля.
Розкажу один випадок із практики. Без назв, суть важливіша за деталі.
Кейс: ціна одного рішення на старті
Завдання: Прийшло на ОВД велике нафтопереробне підприємство. Понад 200 джерел викидів, процедура на рівні Міністерства. Заплатили за неї близько мільйона гривень. Зробили тестування повітря, підготували роботу, подали. І отримали відмову. Причина — недотримана санітарно-захисна зона. А керівник свого часу сказав просту річ: «ми не будемо її скорочувати, ми десять років так працюємо». Скорочення коштувало 200 тисяч, і він на нього не погодився.
Рішення: Довелося робити скорочення СЗЗ. А потім проходити ОВД повторно.
Результат: У підсумку підприємство доплатило майже ще один мільйон. Одне рішення на старті визначило всю подальшу вартість.
На перший погляд ситуація виглядала просто: земельна ділянка вже використовувалася для промислової діяльності, територія була забезпечена необхідною інженерною інфраструктурою, а частина виробничих потужностей існувала тривалий час.
Однак під час аналізу виникло ключове питання: Чи є заплановані роботи продовженням існуючої діяльності, чи фактично передбачають нову плановану діяльність, для якої Закон встановлює необхідність проходження процедури оцінки впливу на довкілля?
🔍 Інсайт: У воєнний час є полегшення: дозвіл на викиди можна тимчасово замінити декларацією після проходження ОВД. Але саме ОВД і скорочення СЗЗ обійти не вийде. І поки об’єкт працює без оціненого впливу, він щодня накопичує потенційну відповідальність.
У таких ситуаціях недостатньо оцінити лише право користування земельною ділянкою або відповідність її цільового призначення. Необхідно комплексно дослідити характер запланованих змін, технологічний процес, виробничі показники, обсяг втручання в існуючу інфраструктуру та інші обставини, які можуть впливати на застосування Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Саме тому навіть реалізація проєкту на території підприємства, яке працює не дає автоматичної відповіді щодо необхідності проходження процедури ОВД.
Кожен такий випадок потребує окремого аналізу.
Саме тому навіть реалізація проєкту на території діючого підприємства не дає автоматичної відповіді щодо необхідності проходження процедури ОВД. Кожен такий випадок потребує окремого аналізу.
📋 Висновки та рекомендації
Проведений аналіз оцінки впливу на довкілля дозволяє зробити наступні ключові висновки:
Оцінка впливу на довкілля є не окремою формальною процедурою, а одним із елементів системного планування проєкту будівництва . Саме тому питання про необхідність її проходження доцільно вирішувати ще на етапі формування концепції, коли основні технічні та містобудівні рішення лише ухвалюються.
Практика показує, що найбільші труднощі виникають не тоді, коли Закон однозначно визначає необхідність проходження ОВД, а у випадках, коли проєкт потребує комплексної правової, технічної та екологічної оцінки. Саме такі ситуації найчастіше виникають під час реконструкції чи розширення існуючих підприємств, реалізації проєктів на території функціонуючих виробництв або об’єктів зі складними технологічними процесами.
Перед ухваленням інвестиційного рішення доцільно:
- визначити вид планованої діяльності та її основні характеристики;
- співвіднести параметри майбутнього об’єкта з вимогами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
- оцінити особливості земельної ділянки та територіальні обмеження;
- проаналізувати вплив екологічних вимог на строки, проєктні рішення та загальну модель реалізації проєкту;
- розглядати питання ОВД не окремо, а як складову частину комплексного передпроєктного аналізу.
Такий підхід дозволяє своєчасно виявити фактори, які можуть вплинути на реалізацію проєкту, та ухвалювати подальші управлінські рішення на основі повної картини, а не окремих вихідних даних.
Важливо пам’ятати: Не втрачайте час. У девелопменті більшість управлінських рішень ухвалюється ще до початку проєктування. Саме на цьому етапі формується подальша модель реалізації проєкту, визначаються необхідні процедури та оцінюється їхній вплив на строки, бюджет і послідовність виконання робіт.
Якщо під час підготовки проєкту виникають питання щодо необхідності проходження оцінки впливу на довкілля, доцільно отримати професійну оцінку ще до ухвалення остаточних інвестиційних рішень. Комплексний аналіз дозволяє розглянути проєкт у взаємозв’язку правових, містобудівних, технічних та екологічних факторів і сформувати обґрунтовану стратегію його подальшої реалізації.
Якщо під час підготовки проєкту виникають питання щодо необхідності проходження оцінки впливу на довкілля, доцільно отримати професійну оцінку ще до прийняття остаточних інвестиційних рішень. Комплексний аналіз дозволяє розглянути проєкт у взаємозв’язку правових, містобудівних, технічних та екологічних факторів і сформувати обґрунтовану стратегію його подальшої реалізації.
📞 Телефон: +380 95 888 08 93
📱 Telegram:
• Адміністратор PRO InfoBud: https://t.me/pro_infobud
• Бот для консультацій: https://t.me/PRO_InfoBud_bot
🏢 Партнер: Консорціум CLC PRO Group (юридичний та інженерно-технічний супровід будівельних проектів)
❓ Популярні питання по оцінці впливу на довкілля для будівництва
Матеріал підготовлено студією PRO InfoBud на основі експертного подкасту та належить до циклу статей за подкастами. Створення матеріалу стало можливим завдяки фінансовій підтримці програми UCORD (Українська архітектура відновлення громад), що впроваджується NIRAS Sweden AB.
