Підвищення енергоефективності. Нові вимоги останніх років

Останні кілька років кардинально змінили підхід держави до енергоефективності. Якщо раніше це було питання рекомендацій, програм або формальних показників, то сьогодні мова йде про чіткі юридичні правила гри для бізнесу. Ключовою точкою став Закон України «Про енергетичну ефективність», який набув чинності 13 листопада 2021 року і фактично перезавантажив усю систему державної політики в цій сфері. Ці зміни є частиною масштабного оновлення будівельного законодавства в Україні.

Принципово важливо розуміти, що цим законом Україна відмовилась від застарілих адміністративних інструментів енергозбереження. Їх замінили підходи, які давно працюють у країнах ЄС і орієнтовані не на формальні показники, а на реальне зниження споживання енергії та прогнозований економічний ефект для бізнесу і громад.

На практиці це означає запуск одразу кількох паралельних процесів. Йдеться про системне впровадження енергетичних аудитів і енергетичного менеджменту, створення національної системи моніторингу енергоефективності, розвиток енергосервісних механізмів і місцевого енергетичного планування. Окремий акцент зроблено на сталому щорічному скороченні кінцевого споживання енергії з конкретними цільовими показниками, а також на розробці державних програм підтримки енергоефективних рішень у різних секторах економіки.

За роки практики можу сказати, що для будівельної галузі ці зміни не є абстрактними. Вони безпосередньо впливають на проєктування, фінансування, експертизу та подальшу реалізацію будівельних проєктів. Девелоперам варто також відстежувати зміни до ДБН 2025–2026, які безпосередньо стосуються енергоефективності.

Повна дорожня карта та чек-лист на тему:

“Введення об’єкту в експлуатацію: системний контроль готовності”

Скачати в Телеграм

У цій статті я поясню, як нові вимоги з енергоефективності змінюють правила работе для девелоперів, забудовників та органів місцевого самоврядування, і на що варто звернути увагу, щоб не зіткнутися з проблемами на етапі реалізації проєктів.

________________

Закон про термомодернізацію: що змінилося для бізнесу

Давайте також розглянемо нові вимоги щодо підвищення енергоефективності будівель і споруд. Це тренд нашої держави на підвищення енергоефективності. І треба розуміти, що ви маєте враховувати з нововведень у своїй будівельній діяльності.

3 серпня 2022 року набрав чинності закон термомодернізація 2022 про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель. Цей закон закріплює та поглиблює курс держави на енергозбереження і комплекс термомодернізації країни. Досягнення енергетичної ефективності будівель декларується як пріоритетний напрям державної політики.

Згідно з цим законом на органи місцевого самоврядування покладено нові обов’язки у сфері забезпечення енергоефективності. Виконавчі органи місцевих рад відтепер мають забезпечувати функціонування системи енергетичного менеджменту будівель, зокрема щодо будівель бюджетних установ. Вони повинні подавати відомості до бази даних новоствореного національного фонду. І протягом певного часу забезпечити здійснення сертифікації енергоефективності визначених законом будівель.

З метою організації енергоефективних заходів впроваджуються системи енергоменеджменту бюджетних установ. Зокрема в бюджетних установах, апаратах і органах міністерств, апараті Кабміну, органах виконавчої влади, підприємствах і організаціях, які належать до сфери управління органів державної влади та місцевого самоврядування.

Для забезпечення стратегічного планування та реалізації довгострокових цілей у сфері енергоефективності Кабмін запроваджує Стратегію термомодернізації 2050 будівель на період до 2050 року. Ця стратегія поширюється на житлові будівлі та будівлі, які часто відвідують громадяни, усіх форм власності. Стратегія переглядатиметься кожні 5 років з урахуванням результатів моніторингу і реалізації.

Щодо державного фінансування термомодернізації та енергоефективних заходів – фінансування здійснюється за рахунок власників або співвласників будівель, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, а також на засадах державно-приватного партнерства енергосервіс або енергосервісу. Державна підтримка здійснюватиметься шляхом інвестицій з державного бюджету, пільгового кредитування енергоефективність, відшкодування відсотків за кредитами або частини суми кредиту, відшкодування частини вартості енергоефективних заходів, надання державних і місцевих гарантій за кредитами. Для реалізації будівельних проєктів з урахуванням нових вимог важливо забезпечити юридичний супровід отримання дозволу на будівництво ще на початковому етапі.

________________

Клас енергоефективності будівель в договорах: нова істотна умова продажу нерухомості

Одна з найбільш недооцінених змін у сфері енергоефективності стосується не проєктування і навіть не експертизи, а договірних відносин. Відтепер інформація про клас енергоефективності будівлі є істотною умовою договору купівлі продажу нерухомості для об’єктів нового будівництва. І це той випадок, коли формальна відсутність одного показника може мати дуже конкретні юридичні наслідки.

Закон прямо зобов’язує інформувати покупців і орендарів про клас енергоефективності будівель, якщо така інформація наявна. Логіка тут проста і зрозуміла. Так само як при купівлі побутової техніки споживач бачить клас енергоефективності, покупець нерухомості має отримати аналогічну інформацію про майбутні експлуатаційні витрати. Для ринку це нова реальність, до якої доведеться звикати, зокрема в контексті законодавчих змін після Закону 2518-IX.

На практиці для девелопера або забудовника це означає, що вимогу вже неможливо проігнорувати або відкласти “на потім”. Клас енергоефективності має бути зафіксований у техніко економічних показниках об’єкта, коректно відображений у проєктній документації і прямо зазначений у договорі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості. Якщо цього немає, покупець отримує законні підстави ставити питання про невиконання істотної умови договору.

Тут варто звернути увагу ще на один момент, який забудовники часто недооцінюють. Клас енергоефективності це не лише обов’язок, а й маркетинговий інструмент. На практиці будівлі з класами А та В продаються швидше і за вищою ціною, оскільки покупці вже починають рахувати не тільки вартість квадратного метра, а й майбутні комунальні витрати. Саме тому я зазвичай раджу включати інформацію про клас енергоефективності в маркетингові матеріали ще на етапі продажів, а не ховати її в технічних додатках до договорів. Це ваша конкурентна перевага. Будівлі класу “А” та “В” продаються швидше та дорожче.

________________

Повний чек-лист на тему:

“ТЕП житлових та нежитлових будівель: обов’язкові показники”

Скачати в Телеграм

ДБН В.2.6-31:2021 та наказ Мінрегіону №260: мінімальний клас “С” та виключення

Після оновлення законодавства у сфері енергоефективності логічно постало питання, як саме ці вимоги реалізуються на рівні проєктування. Відповідь на нього дають зміни до ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція будівель». Важливо одразу зазначити, що революційних новацій тут немає. Основні зміни стосуються сфери застосування та деталізації вимог, які по суті дублюють і конкретизують положення законодавства, прийнятого раніше.

ДБН В.2.6-31:2021 прийшов на заміну нормам 2017 року і фактично посилив вимоги до енергозбереження. Ці норми встановлюють обов’язку теплотехнічні показники для огороджувальних конструкцій, а також методику розрахунку енергетичних характеристик будівлі в цілому. Тепер оцінюється не лише якість утеплення окремих стін чи даху, а загальне річне споживання енергії будівлею, виражене в кіловат годинах на квадратний метр.

Норми поширюються на проєктування опалюваних будівель при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті, зокрема термомодернізації. При цьому Україна поділена на дві кліматичні зони. Саме від цієї класифікації залежать мінімально допустимі значення опору теплопередачі

Для першої кліматичної зони встановлено жорсткі порогові значення Rq, нижче яких проєктування заборонене. Для зовнішніх стін цей показник має бути не менше 3.3 м2 К на Вт. Для суміщених покриттів або покрівлі не менше 6.0. Для перекриттів над неопалюваними підвалами не менше 3.75. Для світлопрозорих конструкцій, зокрема вікон, не менше 0.75. З практики скажу прямо. Ігнорування цих показників може закінчуитись зауваженнями при проходженні експертизи проєктної документації.

Вказівки щодо реалізації в проекті

Для того, щоб ваш проект відповідав ДБН В.2.6-31:2021, необхідно виконати наступні кроки:

1. Призначення цільового класу енергоефективності: Зазвичай це клас «С» або «В». Клас «D» та нижче для нових будівель заборонений.
2. Розрахунок «містка холоду»: Згідно з новими нормами, необхідно обов’язково враховувати лінійні теплопровідні включення (кути, відкоси вікон, місця примикання балконів).
3. Повітропроникність: Норми вимагають забезпечення герметичності оболонки будівлі для запобігання неконтрольованим втратам тепла.

Порада експерта: При виборі товщини утеплювача (наприклад, мінеральної вати чи пінополістиролу), завжди закладайте запас 10-15% від розрахункового Rq, щоб нівелювати огріхи монтажу на будмайданчику.

Наказ Мінрегіону №260: Мінімальні вимоги до енергоефективності

Паралельно з ДБН діє наказ Мінрегіону №260, який встановлює мінімальні вимоги до енергоефективності будівель. Якщо ДБН концентрується на теплотехнічних характеристиках огороджувальних конструкцій, то наказ №260 фактично визначає державний поріг придатності будівлі з точки зору загального енергоспоживання. Він чітко диференціює вимоги залежно від функціонального призначення об’єкта. Окремі показники встановлюються для житлових будинків, готелів і ресторанів, офісів, навчальних і медичних закладів, спортивних споруд, а також будівель оптової та роздрібної торгівлі.

Ключовою відмінністю наказу №260 є запровадження контролю за питомою потребою в первинній енергії. Це означає, що враховується не лише кількість тепла, яке втрачається через огороджувальні конструкції, а й повний ланцюг споживання енергії, включно з її генерацією, транспортуванням і освітленням будівлі. Саме на цьому етапі у багатьох проєктах виникає розрив між формально правильним утепленням і фактичним класом енергоефективності.

Окремий блок вимог наказ №260 присвячує інженерним системам. Обов’язковою є наявність автоматизованого регулювання температури для кожного приміщення або зони, встановлення вузлів комерційного і розподільного обліку енергії, а також дотримання вимог до енергоефективності вентиляційних систем. Для окремих типів громадських будівель передбачена обов’язковість рекуперації тепла.

Водночас наказ визначає і перелік об’єктів, на які мінімальні вимоги не поширюються. Це будівлі промислового та сільськогосподарського призначення з низьким рівнем енергоспоживання, тимчасові споруди з терміном експлуатації до двох років, окремо розташовані будівлі площею до 50 квадратних метрів, а також об’єкти культурної спадщини, якщо дотримання вимог призводить до зміни їхнього історичного вигляду.

Наказ чітко розділяє вимоги залежно від функціоналу об’єкта. Мінімальні вимоги встановлюються окремо для:

• Житлових будинків (багатоквартирних та індивідуальних).
• Готелів та ресторанів.
• Офісних будівель.
• Навчальних закладів та закладів охорони здоров’я.
• Спортивних споруд.
• Будівель оптової та роздрібної торгівлі.

Реалізація у вашому проекті: на що звернути увагу

Для успішної реалізації проекту, окрім товщини утеплювача (по ДБН), ви повинні закласти в проект наступні параметри згідно з Наказом №260:

1. Клас енергоефективності: Переконайтеся, що розрахунковий клас не нижче “С”. Це абсолютний мінімум для нового будівництва та реконструкції.
2. Джерела енергії: Наказ стимулює використання відновлюваних джерел. При проектуванні систем СС2/СС3 часто вимагається техніко-економічне обґрунтування використання альтернативних джерел (сонячні панелі, теплові насоси).
3. Освітлення: Для громадських будівель встановлюються граничні значення питомої потужності системи освітлення (Вт/м2).

________________

Закон «Про енергетичну ефективність будівель»

Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» закріплює обов’язковість сертифікації енергетичної ефективності.

Відповідно до статті 7 цього Закону сертифікація є обов’язковою для об’єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту з класами наслідків СС2 і СС3, для будівель державної власності з опалювальною площею понад 250 квадратних метрів, а також для об’єктів, у яких термомодернізація здійснюється з державною підтримкою.

Типовий практичний приклад виглядає так. Ви реалізуєте проєкт реконструкції вбудованого приміщення в житловому будинку. Це приміщення не є відокремленою частиною будівлі. У такій ситуації ви підпадаєте під передбачені виключення і не зобов’язані розробляти повний розділ енергоефективності з усіма розрахунками для всієї будівлі. Достатньо забезпечити відповідність теплотехнічних показників лише тих конструкцій, які реконструюються.

Закон встановлює обов’язкові вимоги до енергоефективності об’єктів будівництва та вводить поняття Сертифікації енергетичної ефективності.

Енергетичний паспорт vs Енергетичний сертифікат

У складі проектної документації обов’язково розробляється розділ «Енергоефективність», що включає енергетичний паспорт. Після завершення будівництва (перед введенням в експлуатацію) складається енергетичний сертифікат.

Технічні норми та вказівки щодо реалізації (ДБН)

Для виконання вимог Закону в проекті необхідно керуватися ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція будівель».

Водночас законодавство передбачає чіткі виключення. Норми не застосовуються при виконанні робіт з відновлення окремих конструкцій з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій без зміни геометричних розмірів будівлі. Це відповідає переліку робіт, які не потребують дозвільних документів, затвердженого постановою Кабміну №406.

Виключення 2: Також не поширюється при реконструкції, капітальному ремонті частин будівлі, приміщень чи їх сукупності, які не є її відокремленою частиною. Тобто приміщення, які реконструються, вони вбудовані в будівлю.

Виключення 3: Для будівель промислового та сільськогосподарського призначення показники залишилися на попередньому рівні.

Виключення 4: Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” Кабінет Міністрів України, затверджено перелік робіт з капітального ремонту, до яких не застосовуються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель.

________________

Розділ “Енергоефективність” у проектній документації: що тепер обов’язково розраховувати

Одна з найчастіших помилок, яку я бачу в проєктах останніх років, полягає в недооцінці розділу «Енергоефективність». Багато хто досі сприймає його як допоміжний або формальний розділ, який потрібен виключно для проходження експертизи. Насправді ситуація вже давно інша. Зміни до ДБН суттєво розширили зміст цього розділу і підвищили вимоги до якості розрахунків.

Сьогодні розділ «Енергоефективність» має містити не лише теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій, а повний набір енергетичних характеристик будівлі. Йдеться про розрахунки трансмісійних і вентиляційних тепловтрат, теплонадходження від сонячної радіації та внутрішніх джерел енергії, а також визначення енергопотреби на опалення, охолодження і гаряче водопостачання. Додатково розраховується енергоспоживання систем опалення, вентиляції, кондиціювання та освітлення. Для професійного супроводу введення об’єкта в експлуатацію коректність цього розділу є критично важливою.

Окремий акцент зроблено на показниках первинної енергії та парникових газів. У проєктній документації необхідно наводити розрахунок споживання первинної енергії, а також маси викидів парникових газів. За результатами цих розрахунків визначається клас енергоефективності будівлі, який стає одним з ключових параметрів усього проєкту. Саме тут часто виникають питання, чому формально правильні теплотехнічні рішення не дають очікуваного класу. Відповідь зазвичай у комплексності підходу, а не в одному окремому показнику.

Не менш важливими стали вимоги до інженерних систем. Мінімальною вимогою є те, що клас енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу та управління інженерними системами має бути не нижчим за клас самої будівлі. Якщо ж мова йде про будівлі з близьким до нульового рівнем споживання енергії, клас технічного оснащення повинен бути не нижче рівня А. На практиці це змушує проєктувальників тісніше узгоджувати архітектурні рішення з інженерією ще на ранніх етапах проєктування.

Водночас нормативи передбачають і певні спрощення, про які часто забувають. При реконструкції або капітальному ремонті, у тому числі в межах комплексної термомодернізації, розділ «Енергоефективність» розробляється лише в обсязі проєктних рішень, необхідних для виконання конкретних робіт. Якщо окремі елементи будівлі або інженерні системи не проєктуються, допускається не виконувати для них відповідні розрахунки і не наводити загальні енергетичні характеристики всієї будівлі.

Раджу при частковій реконструкції завжди користуватися цим правом на спрощення. Це цілком законний інструмент, який дозволяє зменшити обсяг документації, скоротити строки проєктування і уникнути зайвих витрат без порушення вимог законодавства.

Окремо зазначу, що у серпні 2023 року було затверджено порядок професійної підготовки осіб, які планують здійснювати діяльність з сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок. Це ще один сигнал того, що держава розглядає енергоефективність як системну і довгострокову політику, а не як разову кампанію.

________________

Ключові перешкоди підвищення енергоефективності в промисловості

Коли мова заходить про промисловість, варто одразу відкинути ілюзію, що підвищення енергоефективності тут відбувається так само просто, як у житловому чи громадському будівництві. Більшість відносно дешевих і швидких рішень вже були реалізовані протягом попередніх двох десятиліть. Те, що часто називають “низьковисячими плодами”, у промисловості здебільшого вже зібрано.

Подальший прогрес можливий переважно за рахунок модернізації основних енергоємних технологічних процесів. А це зовсім інший рівень рішень. Такі проєкти потребують значних інвестицій, супроводжуються підвищеними технологічними і фінансовими ризиками та мають довгий строк окупності. З практики видно, що саме на цьому етапі багато підприємств починають гальмувати процес і відкладати рішення.

Ситуацію ускладнює й те, що проєкти з енергоефективності завжди конкурують за фінансування з основною діяльністю компаній. В умовах економічної нестабільності пріоритет часто надається заходам, які дають швидкий фінансовий ефект або дозволяють відновити виробничі обсяги. Енергоефективність у таких умовах сприймається як довгострокова інвестиція, яка не завжди виграє цю конкуренцію.

Додаткові бар’єри створюють самі технологічні особливості виробничих процесів. У багатьох енергоємних галузях споживання енергії не зменшується пропорційно скороченню обсягів виробництва. Часто існує мінімальний рівень енергоспоживання, без якого процес взагалі неможливий. Це особливо характерно для високотемпературних циклів, де зупинка обладнання і повторний запуск можуть вимагати більше енергії, ніж його робота в режимі очікування.

Окремої уваги заслуговує і конфлікт між різними кліматичними цілями. Перехід до електрифікації та використання відновлюваних джерел енергії не завжди автоматично означає зростання енергоефективності. У деяких випадках на початковому етапі вона навіть тимчасово знижується через необхідність переналаштування процесів і адаптації нових технологій. Це часто стає несподіванкою для бізнесу, який очікує швидкого ефекту.

До цього додається фактор невизначеності. Нестабільні ціни на енергоносії, зміна регуляторних умов або технічні ускладнення в процесі реалізації проєктів ускладнюють прогнозування економічного ефекту. У результаті очікуваний строк окупності може істотно зрости, що знову ж таки впливає на готовність підприємств приймати рішення.

У підсумку енергоефективність у промисловості варто розглядати не як ізольовану ціль, а як частину загальної стратегії декарбонізації і оптимізації витрат. Її вплив на скорочення викидів CO2 часто є нижчим порівняно з іншими інструментами, такими як перехід на відновлювану енергію або утилізація тепла. Саме тому ключовим завданням стає пошук балансу між різними кліматичними цілями з урахуванням специфіки конкретного сектору

________________

В Україні запроваджено нові вимоги до енергоефективності будівель – стандарт NZEB вже розпочав діяти

З 1 квітня 2025 року в Україні офіційно почали діяти вимоги до будівель з майже нульовим споживанням енергії, так звані NZEB. Це стало можливим завдяки наказу Мінрозвитку №168 від 6 лютого 2025 року, який фактично закріпив нові правила енергоефективного будівництва. Для багатьох учасників ринку цей момент став несподіванкою, хоча насправді рух у цьому напрямку був цілком прогнозованим.

Принципово важливо розуміти, що NZEB це не просто ще одна технічна вимога. Йдеться про елемент ширшої стратегії енергонезалежності України і поступової інтеграції до європейських стандартів. Нові і реконструйовані будівлі мають не лише мінімізувати споживання енергії, а й частково або повністю покривати свої потреби за рахунок відновлюваних джерел. Це змінює сам підхід до проєктування.

На практиці будівлі з близьким до нульового енергоспоживанням це добре теплоізольовані об’єкти з високим рівнем герметичності, сучасними системами вентиляції, опалення та освітлення. Вони проєктуються з урахуванням використання сонячних панелей, теплових насосів та інших рішень, які дозволяють будівлі частково виробляти енергію самостійно. Для кінцевого споживача це означає значно нижчі комунальні витрати, а для довкілля зменшення викидів.

Для девелопера перехід до стандарту NZEB означає зростання вартості будівництва в середньому на 5 15 відсотків. Таку оцінку надає Асоціація девелоперів. Проте з досвіду роботи з клієнтами бачу, що ці витрати дедалі частіше розглядаються не як мінус, а як інвестиція. Покупці стали значно уважніше ставитися до експлуатаційних витрат і готові платити більше за будівлі з прогнозовано нижчим споживанням енергії.

Починаючи з весни 2025 року, клас енергоефективності став одним з ключових критеріїв вибору житла. У багатьох проєктах саме цей показник стає вирішальним аргументом, який компенсує вищу ціну квадратного метра. Це чіткий ринковий сигнал для забудовників, який складно ігнорувати.

NZEB варто розглядати як проміжний етап руху до повної енергонезалежності, передбаченої Стратегією термомодернізації до 2050 року. З огляду на це можна з упевненістю сказати, що вимоги до енергоефективності будівель і надалі лише посилюватимуться.

З практичної точки зору раджу одне. Якщо проєкт ще перебуває на стадії концепції, вимоги NZEB варто закладати вже зараз. Переробка проєктної документації під ці стандарти на пізніших етапах обходиться дорожче і забирає значно більше часу, ніж первинне правильне планування. Коректне внесення проєктної документації в ЄДЕССБ допоможе уникнути затримок на етапі реєстрації.

________________

Фінансова підтримка термомодернізації: 8 механізмів держави

Не все так складно, як здається. Держава пропонує різні механізми підтримки для тих, хто впроваджує енергоефективні заходи.

Джерела фінансування:

• Власні кошти власників або співвласників будівель
• Кошти державного та місцевих бюджетів
• Інші джерела
• Державно-приватне партнерство
• Енергосервіс

8 інструментів державної підтримки:

1. Інвестиції з державного або місцевих бюджетів
2. Пільгове кредитування
3. Здешевлення кредитів
4. Відшкодування відсотків за кредитами
5. Відшкодування частини суми кредиту
6. Відшкодування частини вартості енергоефективних заходів
7. Надання державних або місцевих гарантій за кредитами
8. Стимулююче тарифоутворення на комунальні послуги та енергію

Також функціонує програма “Енергодім” Фонду енергоефективності програма від Фонду енергоефективності. Вона надає гранти Фонду енергоефективності до 70% вартості робіт для ОСББ програма Енергодім підтримка.

Практична порада: Перевірте, чи ваш об’єкт підпадає під програми Фонду енергоефективності. Це може покрити значну частину витрат.

Додаткова інформація: https://eefund.org.ua/energodim/

________________

Повний чек-лист на тему:

“Виїзного огляду об’єкта будівництва для введення в експлуатацію”

Скачати в Телеграм

FAQ: 5 найважливіших питань