Довгоочікувані зміни до ДБН В.2.2-5:2023 по сховищах: Зміна №2 від 1 квітня 2025 року

Поточна безпекова ситуація в Україні кардинально змінила підходи до цивільного захисту, перетворивши його з теоретичної дисципліни на нагальний національний пріоритет. Будівництво нових, сучасних та ефективних захисних споруд цивільного захисту стало фундаментальним аспектом міського планування, громадської безпеки та корпоративної відповідальності. Ця трансформація вимагає від усіх учасників будівельного процесу — від архітекторів та інженерів до девелоперів та власників нерухомості — глибокого розуміння складної та динамічної нормативно-правової бази.

Отримати консультацію фахівця за вашим будівельним проектом

Регуляторний ландшафт зазнав повного перезавантаження з прийняттям основоположного документа — ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Ці норми, що набули чинності 1 листопада 2023 року, замінили застарілий ДБН В.2.2-5-97 та фактично означили повний перегляд підходів до проєктування і будівництва укриттів.

Особливу увагу слід приділити регулюванню, актуальному для 2025 року. Нормативна база не є статичною — вона постійно вдосконалюється з урахуванням практики застосування та нових безпекових викликів. Ключове значення мають Зміна №1 та особливо Зміна №2 до ДБН В.2.2-5:2023. Остання набула чинності з 1 квітня 2025 року та впровадила критично важливі оновлення щодо аварійних виходів, пожежної безпеки і систем життєзабезпечення.

Класифікація та основні характеристики захисних споруд

Розуміння класифікації захисних споруд та сфери застосування державних будівельних норм є першим і найважливішим кроком у будь-якому проєкті, пов’язаному з цивільним захистом. ДБН В.2.2-5:2023 встановлює чітку ієрархію та термінологію, яка визначає рівень захисту, конструктивні особливості та інженерне оснащення кожного типу об’єкта. Деталізований розбір кожної категорії об’єктів та практичні нюанси проєктування ми подаємо в матеріалі про довгоочікувані зміни в ДБН про захисні споруди.

Довгоочікувані зміни до ДБН по сховищах: революція у вимогах до аварійних виходів

Зміна №2 до ДБН В.2.2-5:2023, що набуває чинності 1 квітня 2025 року, є найбільш актуальною та важливою еволюцією стандартів безпеки. Вона базується на практичному досвіді, отриманому в умовах реальних загроз, та впроваджує низку критично важливих уточнень і нових вимог. Дотримання її положень є обов’язковим для всіх проєктів, що розробляються та реалізуються після цієї дати — особливо для девелоперів, які готуються до запуску нових об’єктів з обов’язковими укриттями та вже мають аналізувати укриття в новобудовах за законом №4778-IX.

Зміни стосуються насамперед протирадіаційних укриттів (ПРУ) та споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ (СПП-ПРУ).

Зміна №2 вносить суттєву диференціацію та деталізацію вимог до шляхів евакуації залежно від місткості споруди, що дозволяє застосовувати більш гнучкі та обґрунтовані проєктні рішення.

Види шляхів доступу в укриття за функціональним призначенням:

Допускається поєднувати в одному шляху кілька чи всі функціональні призначення.

Альтернативи аварійним виходам

Однією з найбільш суттєвих і очікуваних змін є те, що для ПРУ (СПП-ПРУ) з’явилась альтернатива аварійному виходу поза межами зон можливих завалів від будівель.

Для споруд місткістю до 15 осіб включно введено значне спрощення, яке має велике практичне значення для невеликих об’єктів. Тепер дозволяється облаштовувати лише один основний вхід за умови наявності альтернативного аварійного виходу у вигляді захисного люка. Вимоги до такого люка чітко регламентовані. Він повинен розташовуватися на протилежній від основного входу стороні споруди, відкриватися назовні для уникнення блокування зсередини, а також відповідати мінімальним розмірам у просвіті: 0,6×0,9 м для люків у стелі та 0,8×1,5 м для люків у зовнішніх стінах. Це забезпечує практичне та економічно ефективне рішення для невеликих приватних або корпоративних укриттів.

Для споруд місткістю 16 осіб і більше вимоги залишаються суворими. Споруда повинна мати щонайменше один аварійний вихід, розташований поза межами зон можливих завалів від сусідніх будівель. Це критичний захід безпеки, який запобігає блокуванню людей всередині укриття уламками зруйнованих конструкцій.

Замість аварійного виходу стало допустимо влаштовувати не менше двох евакуаційних виходів за умови їх відповідності ряду вимог. Ці зміни суттєво впливають на проектування захисних споруд в умовах щільної забудови.

Відчуваєте, що вашому будівельному проекту потрібна підтримка?

Отримати консультацію фахівця

Детальніше

Підвищена пожежна безпека та інженерні мережі. Повітрозабори та їх розташування

Зміна №2 також вносить важливі уточнення щодо пожежної безпеки та прокладання інженерних комунікацій.

Щодо дизельних електростанцій встановлено вимогу, за якою стіни, що відокремлюють приміщення дизельного генератора від зон перебування людей, повинні бути суцільними протипожежними конструкціями 1-го типу. Це суттєво підвищує рівень захисту від пожежі, яка може виникнути внаслідок роботи генератора.

Окремо врегульовано питання внутрішніх мереж каналізації. Зміна №2 дозволяє прокладання каналізаційних мереж через приміщення захисних споруд за умови розміщення труб у захисних коробах або футлярах, які забезпечують як захист від пошкодження, так і доступ для обслуговування та ревізії.

За певних умов допускається розташування повітрозаборів у межах зон можливих завалів. Це пом’якшення пов’язане з тим, що в умовах невеликої площі ділянок і щільної оточуючої забудови часто вся ділянка потрапляє у зону можливих завалів і виконати вимоги попередньої редакції ДБН В.2.2-5:2023 не завжди було можливим.

Відміна вимог щодо радіозв’язку

Одним із ключових нововведень стало посилення вимог до інформаційної стійкості та комунікацій, що відображає розуміння важливості інформації в кризових ситуаціях.

Встановлено нову вимогу щодо забезпечення резервним або альтернативним джерелом живлення всієї інфраструктури електронних комунікацій. Це стосується систем зв’язку, сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло. Автономність функціонування цих систем повинна бути забезпечена щонайменше на 48 годин.

Проєкт також повинен обов’язково передбачати доступ до мережі Інтернет, у тому числі через безпроводові точки доступу Wi-Fi, які мають покривати всю територію споруди.

🔍 Інсайт: Ці зміни демонструють перехід від концепції примітивних бункерів до сучасної цивільної інфраструктури. 48-годинна автономність зв’язку та обов’язковий Wi-Fi — це не лише про фізичне виживання, а й про підтримання ситуаційної обізнаності, психологічного комфорту та зв’язку із зовнішнім світом під час кризи. Інформація фактично визнається таким самим критично важливим ресурсом, як повітря чи вода.

Для проєктувальників це означає суттєве ускладнення інженерної частини проєкту та збільшення вартості реалізації, оскільки необхідно передбачати не лише генератори, а й джерела безперебійного живлення (UPS), резервування мереж та стійку комунікаційну інфраструктуру.

Також стала необов’язковою вимога щодо забезпечення радіозв’язку між пунктами управління суб’єктів господарювання і органами з питань цивільного захисту, ДСНС, органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Гнучкість проектних рішень

Актуалізація ДБН В.2.2-5:2023 дозволяє підвищити гнучкість проектних рішень при збереженні вимог до безпеки. Зокрема, нові положення дозволять ефективніше інтегрувати захисні споруди у щільну міську забудову на земельних ділянках обмеженої площі.

Водночас обсяг нормативних змін за останні два роки не вичерпується лише нормами щодо укриттів — ширшу картину системних оновлень містить наш оглядом змін ДБН 2025–2026, який варто переглянути перед стартом будь-якого нового проєкту. Окремо зауважимо: будь-які нестандартні проєктні рішення для захисних споруд повинні підтверджуватися проходженням експертизи проєктної документації з належним обґрунтуванням відхилень.

Висновки та рекомендації

❓ Популярні питання та відповіді