Технічне обстеження будівель і споруд після пошкодження означає дослідження фактичного стану конструкцій, яке виконує сертифікований фахівець за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №257. Його результат, звіт про технічний стан, відмикає власнику два напрями одночасно: спрощене відновлення без реконструкції і розрахунок збитків для компенсації. Але починається маршрут не зі звіту: спершу орган місцевого самоврядування складає акт комісійного обстеження, потім ДСНС видає довідку про факт і причину пошкодження, і лише третім кроком замовляють обстеження.
«У моїй практиці перше, з чим стикається власник після влучання, це не звіт, а шок. Тому першим документом завжди йде акт комісійного обстеження органів місцевого самоврядування і довідка ДСНС, і лише потім ми замовляємо технічне обстеження. Це послідовність, яку не можна змінювати місцями.» — Олексій Командиров, судовий експерт КНДІСЕ Мін’юсту
Ми супроводжуємо об’єкти, які постраждали, і бачимо, що власник на старті найчастіше не знає цієї послідовності, а помилка в перших кроках потім дорого коштує.
Що робити першим, коли ваш об’єкт пошкоджено
Перший документ після пошкодження майна через влучання чи обстріли складають органи місцевого самоврядування, і це акт комісійного обстеження, а не звіт про технічний стан. Технічне обстеження за постановою №257, яке виконує сертифікований фахівець, ви замовляєте лише третім кроком.
Для пошкодженого об’єкта важливо не просто зафіксувати наявність дефектів. Потрібно встановити, чи може об’єкт бути відновлений, які конструкції потребують відновлення та чи допускається подальша експлуатація після виконання відповідних робіт.
Акт комісійного обстеження: хто складає і що в ньому
Акт комісійного обстеження фіксує сам факт пошкодження об’єкта і є первинним документом. Його складає комісія, яку утворює орган місцевого самоврядування за місцем розташування будівлі. До обстеження за потреби залучають представників місцевої влади та відповідних служб. (Точний склад комісії визначається рішенням органу місцевого самоврядування.)
Комісія виїжджає на об’єкт і документує:
- дату й час огляду, адресу та призначення будівлі;
- обставини пошкодження;
- перелік пошкоджених конструкцій і приміщень;
- засоби документування: фотографії та відео з прив’язкою до місця.
Акт не дає фахової оцінки технічного стану і не визначає категорію придатності до експлуатації. Він лише констатує, що пошкодження сталося, коли і за яких обставин. Саме тому його не можна замінити звітом про технічний стан, і навпаки: це два різні документи, які працюють у зв’язці. Акт комісійного обстеження стає відправною точкою всього подальшого маршруту, бо без нього технічне обстеження і внесення даних до ЄДЕССБ втрачають документальну основу.
Довідка ДСНС: що підтверджує і як отримати
Другим кроком іде довідка ДСНС. Рятувальники підтверджують факт огляду і причину пошкодження, чи то ракета, чи артилерійський обстріл. Щоб її отримати, власник звертається до територіального підрозділу ДСНС за фактом події; підрозділ фіксує обставини і видає довідку про причину пошкодження.
Ця довідка потім стає вагомим доказом при оформленні документів та отриманні компенсації за знищене чи пошкоджене майно. Разом з актом комісійного обстеження вона формує доказову базу про сам факт і причину пошкодження ще до того, як сертифікований фахівець проведе технічне обстеження об’єкта.
Правильна послідовність дій
Отже, базова послідовність дій виглядає так:
- Пошкодження об’єкта.
- Акт комісійного обстеження органів місцевого самоврядування.
- Довідка ДСНС.
- Технічне обстеження за постановою №257.
- Звіт про технічний стан.
- Визначення подальшого маршруту.
У практиці саме ця послідовність часто порушується. Власник хоче якнайшвидше отримати технічний висновок, але пропускає первинну фіксацію пошкодження.
Звіт про технічний стан працює одразу на два напрями:
- відмикає спрощене відновлення об’єкта;
- водночас слугує базою для підрахунку збитків при компенсації.
Це та розвилка, яку більшість власників не бачить, доки не втратять час на неправильному маршруті. Якість цього звіту на етапі складання критична для обох напрямів: якщо звіт зроблено неякісно спочатку, проблеми потім наростають, як сніговий ком, і в дозвільній системі, і в судовому розрахунку.
Повний перелік напрямків — у розділі послуги PRO InfoBud.
Хто має право проводити технічне обстеження будівель і споруд
Процедура визначення технічного стану існувала задовго до початку повномасштабного вторгнення: потреба визначити фактичний технічний стан будівлі була завжди. Через надмірне зростання обсягів таких робіт коло фахівців, які мають право на проведення обстеження, уточнювали окремо.
За постановою №257 на період воєнного стану коло фахівців розширювали окремим роз’ясненням. До обстеження можуть залучатися:
- інженер-проєктувальник рівня «провідний» або «I категорія» із сертифікатом у частині механічного опору та стійкості;
- будівельний експерт рівня «провідний» або «I категорія» із сертифікатом на проведення відповідної експертизи;
- інженер-консультант у будівництві рівня «провідний» або «I категорія».
Обстеження також можуть проводити підприємства, установи чи організації, у складі яких є такі фахівці. Тобто це фахівці, які можуть зробити звіт про оцінку технічного стану відповідно до вимог постанови №257 і внести його в ЄДЕССБ.
Постанова КМУ №257 про обстеження об’єктів будівництва: що регулює
Основою всієї процедури є постанова Кабінету Міністрів України №257 від 12.04.2017 «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва». Вона чинна в редакції від 13.03.2025, зі змінами, внесеними постановами №427 від 28.04.2021, №423 від 05.04.2022 і №272 від 07.03.2025. Дати змін тут відіграють важливу роль, тому використовувати Порядок потрібно комплексно.
Постанова встановлює механізм оцінки того, наскільки об’єкт і конструкції відповідають будівельним нормам щодо надійності та довговічності, і чи придатні об’єкт, його частина або окремі конструкції до експлуатації. Окремо вона охоплює обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій і терористичних актів. Саме це робить її мостом до спрощеного відновлення, про яке йтиметься далі.
Що містить звіт про технічний стан
Звіт про технічний стан дає фахове дослідження з категоризацією і включає:
- вихідні дані об’єкта, методику і результати обстеження;
- висновок про технічний стан із категорією;
- рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації);
- за потреби, відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції й інженерні системи із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень;
- принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення чи підсилення.
Саме цей звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
Він принципово відрізняється від акта комісійного обстеження. Акт лише констатує факт пошкодження, а звіт дає фахове дослідження з категоризацією і поясненням, чому саме такий стан. Вихідні дані об’єкта, зокрема поверхові плани, зазвичай готуються в межах технічної інвентаризації об’єкта.
Що вимагає ЄДЕССБ, а чого немає в постанові
Тут є практична деталь, якої не дає жоден переказ закону. Звіт реєструється в державній електронній системі ЄДЕССБ (Єдина державна електронна система у сфері будівництва). І система вимагає завантажити повний пакет: кошторис, пояснювальну записку, поверхові плани, генплан і фасади. Частину з них, зокрема генплан і фасади, сама постанова прямо не вимагає, а ось електронна система без них звіт не пропустить. Власник, який готувався лише за текстом постанови, ризикує зіткнутися з відмовою системи на етапі завантаження. Докладніше про те, що і в якій послідовності вноситься в систему, читайте в матеріалі про роботу в ЄДЕССБ.
Категорії технічного стану за ДСТУ 9273:2024
Категорію технічного стану визначають за чинним ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану», який діє з 01.09.2024 і замінив скасований стандарт 2016 року. Він задає чотири категорії технічного стану будівель.
| Категорія | Назва | Що означає на практиці | Спрощений шлях |
|---|---|---|---|
| 1 | Нормальний стан | Дефектів, що знижують несучу здатність, немає; експлуатація без обмежень | Так, об’єкт придатний до експлуатації |
| 2 | Задовільний | Є незначні дефекти, несуча здатність забезпечена; потрібні планові заходи | Зазвичай так, після усунення виявлених дефектів |
| 3 | Непридатний до нормальної експлуатації | Дефекти знижують несучу здатність; потрібні обмеження, відновлення або підсилення | Залежить від обґрунтування: якщо конструкції можна відновити капремонтом |
| 4 | Аварійний | Існує загроза обвалення, подальша експлуатація небезпечна | Як правило ні, якщо висновок про знесення обґрунтований |
Водночас сама категорія технічного стану не повинна підміняти технічне обґрунтування висновку. Якщо у звіті зазначено, що об’єкт не підлягає відновленню або потребує знесення, висновок має бути обґрунтований фактичним станом конструкцій, характером дефектів і їх впливом на можливість безпечної експлуатації. Рішення про подальший маршрут не зводиться до самого лише номера категорії.
Спрощена процедура відновлення: від капремонту до дозволу
Спрощена процедура доступна за однієї умови: якщо йдеться про капітальний ремонт без зміни техніко-економічних параметрів об’єкта. Простіше кажучи, ви відновлюєте будівлю в тому вигляді, в якому вона була до руйнування, а не реконструюєте її. Якщо параметри змінюються, спрощений маршрут закривається (докладніше про різницю читайте в гайді про види будівництва: нове будівництво, реконструкція та капремонт).
Маршрут спрощеної процедури:
- Замість повного пакета містобудівних умов і обмежень власник отримує лист про відсутність необхідності їх отримання.
- Розробляється проєкт скороченого складу: кошторис, пояснювальна записка, поверхові плани, генплан і фасади.
- Проєкт проходить експертизу скороченого складу. На практиці її проводять незалежно від класу наслідків, чи то СС2, чи СС3, хоча прямої норми, що це закріплює, у перевірених джерелах я не бачив, тому подаю це як практику, а не як категоричне правило закону.
- Далі власник або подає заяву на дозвільний документ для початку робіт, або, якщо роботи підпадають під дію постанови №406, виконує їх без окремого дозволу.
Постанова КМУ №406 від 07.06.2017 затверджує перелік будівельних робіт, що не потребують дозвільних документів. Цей перелік поступово змінюється. Якщо роботи потрапляють у нього, четвертий крок спрощується ще більше. А якщо ви не впевнені, чи потрібен дозвіл на будівельні роботи, це варто з’ясувати до початку робіт.
Невідкладне відновлення за постановою №934
Паралельно з двома попередніми маршрутами працює третій, найшвидший режим, невідкладне відновлення. Його запроваджено експериментальною постановою КМУ №934 від 02.08.2025, зміненою постановою №1466 від 13.11.2025 (чинна редакція діє з 18.11.2025). Це механізм для багатоквартирних будинків і гуртожитків, пошкоджених внаслідок збройної агресії, з максимальним спрощенням експертизи на період воєнного стану. Говорити про нього треба саме як про чинну редакцію, а не лише первинний текст.
Щоб бачити різницю між режимами, ось порівняння за головними критеріями.
| Критерій | Звичайний режим | Спрощений за №257 і №406 | Невідкладний за №934 |
|---|---|---|---|
| Містобудівні умови | Повний пакет МУО | Лист про відсутність необхідності | Максимальне спрощення |
| Проєкт | Повного складу | Скороченого складу | Скороченого складу |
| Експертиза | Повна | Скорочена | Найбільш спрощена |
| Завершення | Дозвільний документ | Дозвіл або дія №406 | Прискорений порядок |
| Сфера | Універсальна | Капремонт без зміни ТЕП | Багатоквартирні будинки і гуртожитки, пошкоджені внаслідок збройної агресії |
Головне не заплутатися в акценті. Спрощення знімає дозвільне навантаження, а не знижує вимоги до якості звіту. Обсяг робіт у стінах об’єкта той самий, різниться лише обсяг дозвільної процедури над ним.
Якість звіту і вибір виконавця
Найдорожчою помилкою на цьому шляху стає неякісний звіт, у якому стоїть категорія 3 або 4 і слово «руйнувати» без жодного обґрунтування. Написати саму категорію найпростіше, для цього не потрібен великий фах. А ось якісний висновок завжди пояснює причинно-наслідковий зв’язок: які саме конструктивні елементи втратили несучу здатність, які тріщини й деформації це підтверджують і чому подальша експлуатація неможлива.
Коли висновок про знесення викликає сумнів
На практиці трапляються ситуації, коли замовник планує виконати капітальний ремонт пошкодженого об’єкта, але результати технічного обстеження фактично унеможливлюють застосування відповідної процедури. Наприклад, замовник звертається для супроводу відновлення, а у звіті зазначено, що об’єкт не підлягає відновленню та рекомендований до знесення. Під час виїзду на об’єкт фахівці бачать іншу ситуацію: будівля фактично збереглася, а її конструкції можуть бути відновлені шляхом капітального ремонту.
У такому випадку виникає питання до обґрунтованості висновку технічного обстеження. Адже якщо фахівець визначив об’єкт таким, що не підлягає відновленню, замовник уже не може використовувати процедуру, передбачену для капітального ремонту пошкодженого об’єкта. Саме тому висновок про необхідність знесення має бути належно обґрунтований. Недостатньо лише зазначити категорію технічного стану: фахівець має описати виявлені пошкодження, їх причини та вплив на несучу здатність і можливість подальшої експлуатації об’єкта.
Особливо це важливо для об’єктів, пошкоджених унаслідок воєнних дій. Такі впливи є нетиповими для звичайної експлуатації будівель, а їх наслідки не завжди можна оцінити лише за зовнішніми ознаками, часто потрібне інструментальне обстеження конструкцій. Водночас сучасні технології дозволяють відновлювати навіть суттєво пошкоджені конструкції. Тому висновок про знесення має ґрунтуватися не на припущенні, що «простіше знести й побудувати заново», а на технічному обґрунтуванні неможливості безпечного відновлення.
Ставки тут вищі, ніж здається. Висновок про знесення блокує спрощену процедуру повністю: капітальний ремонт за спрощеним маршрутом ви вже не подасте, залишається звичайний або судовий шлях. Якщо такий висновок викликає сумнів, законний вихід є: повторне обстеження в іншого кваліфікованого фахівця, за потреби із залученням судового експерта в будівництві. Необґрунтований висновок ще не вирок, це привід перевірити. У складних випадках питання остаточно вирішує судова будівельно-технічна експертиза.
Щодо відповідальності фахівця за формальний висновок, буду чесним: прямої норми з конкретними санкціями у перевірених джерелах я не знайшов. На практиці відповідальність тут радше репутаційна (втрата довіри ринку) і потенційно питання до кваліфікаційного сертифіката через атестаційну комісію. Це важливий аргумент на користь того, щоб від початку обирати перевіреного виконавця.
Як обрати виконавця
Орієнтуйтесь на кілька ознак:
- Кваліфікаційний сертифікат. Кваліфікаційний сертифікат експерта з технічного обстеження підтверджує право фахівця з вищою будівельною освітою та досвідом роботи від трьох років проводити оцінку стану будівель, споруд та їхніх інженерних систем. Він необхідний для оцінки пошкоджень об’єктів унаслідок бойових дій чи аварій, оформлення звітів і техпаспортів для введення в експлуатацію будівель різних класів наслідків (СС1, СС2, СС3). Цей документ видається безстроково, діє на всій території України, а дані про нього обов’язково вносяться до ЄДЕССБ.
- Репутація і досвід на ринку, підтверджені портфоліо і рекомендаціями.
- Повнота звіту: наявність обґрунтувань, конкретні ознаки і пояснення.
«Рекомендую звертатися до перевірених компаній із досвідом роботи на ринку. Не варто обирати виконавця лише за найнижчою ціною. Іноді доцільніше заплатити трохи більше, але отримати якісний документ, який надалі не створюватиме проблем із дозвільними процедурами та внесенням відомостей до ЄДЕССБ.» — Олексій Командиров, судовий експерт КНДІСЕ Мін’юсту
Скільки коштує технічне обстеження будівель і споруд і від чого залежить
Вартість технічного обстеження завжди визначається індивідуально під конкретний об’єкт, але логіка ціноутворення проста. Трудомісткість залежить від кількох чинників:
- Площа. Обстежити тисячу квадратних метрів і десять тисяч означає різний обсяг роботи.
- Глибина пошкодження. Вибиті вікна й пошкоджені несучі конструкції потребують різних зусиль.
- Інструментальне обстеження. Іноді доводиться інструментально дослідити кожну балку й вузол ультразвуком, щоб визначити, чи має конструкція право на подальше існування.
- Небезпечність робіт на аварійному об’єкті.
За всім цим стоять роки навчання фахівця. Тому дешеве й швидке обстеження майже завжди сигналізує про ризик, а не про вдалу економію. Не втрачайте час на пошук найдешевшого варіанта там, де ціна помилки означає заблоковану процедуру.
Куди далі: відновлення або компенсація
Той самий звіт, який відкрив спрощене відновлення, стає базою для підрахунку збитків. Для бізнесу це шлях через постанову №1541, для житла через державний реєстр. Для бізнесу розрахунок не обмежується вартістю пошкодженої будівлі: у комплексному дослідженні можуть визначатися також вартість втраченого обладнання, матеріалів, товарів, готової продукції та недоотриманого прибутку за період зупинення діяльності.
Це окремий великий напрям зі своєю процедурою, методикою і судовим розрахунком. Деталі цієї розвилки дивіться у статті про відшкодування збитків бізнесу. Нормативний механізм для бізнесу закладено в постанові №1541 про компенсацію за знищене або пошкоджене майно.
Висновки: покрокова карта дій власника
Якщо звести все до інструмента, маршрут власника пошкодженого об’єкта виглядає так:
- Оформіть акт комісійного обстеження органів місцевого самоврядування.
- Отримайте довідку ДСНС про факт і причину пошкодження.
- Замовте технічне обстеження за постановою №257 у перевіреного фахівця, отримайте звіт про технічний стан.
- Визначте напрям: спрощене відновлення, підрахунок збитків або обидва одразу.
- Для відновлення пройдіть спрощену процедуру: лист замість МУО, проєкт і експертиза скороченого складу, дозвіл або дія №406.
- Для компенсації підготуйте комплексне дослідження збитків і подавайте позов до суду.
Кілька висновків, які варто тримати в голові:
- Звіт про технічний стан є ключем до обох напрямів одразу, тому його якість стає стратегічним рішенням, а не формальністю.
- Норми цитуйте з чинними датами редакцій: №257 у редакції 13.03.2025, ДСТУ 9273:2024 замість скасованого стандарту.
- Виконавця обирайте за обґрунтованістю висновків, а не за найнижчою ціною.
- Про компенсацію бізнесу: нормативний механізм за постановою №1541 діє з 01.01.2026. (Звірити з формулюванням у статті 374, де згадано редакцію від 18.03.2026.)
Підтверджених прикладів реальних виплат поки немає. Ми завжди чесні з нашими читачами і кажемо, як є.
Технічне обстеження і супровід відновлення: чим ми допоможемо
Від якості звіту про технічний стан залежить, який шлях відновлення вам відкриється: спрощений ремонт без реконструкції чи повний дозвільний цикл. Автор цієї статті, Олексій Командиров, судовий експерт КНДІСЕ Мін’юсту, і команда експертів PRO InfoBud проводять технічне обстеження й ведуть відновлення під ключ.
Ми можемо:
– провести технічне обстеження будівель і споруд за постановою КМУ №257 і скласти звіт про технічний стан;
– визначити категорію стану за ДСТУ 9273:2024 і підібрати режим відновлення (капітальний ремонт, реконструкція чи нове будівництво);
– супроводити реєстрацію в ЄДЕССБ і подальші дозвільні процедури;
– за потреби організувати повторне обстеження із залученням судового експерта.
Юридичний супровід B2B-проєктів проводить команда експертів PRO InfoBud в складі консорціума CLC PRO Group.









