20.05.2026
У 2026 році облік і експлуатація споруд подвійного призначення перестали бути технічним додатком до будівництва і стали окремою регуляторною функцією з прямими юридичними наслідками у сфері безпеки та стандартів. Зміна полягає в тому, що базовий Порядок № 138 діє вже в редакції постанови Кабінету Міністрів № 1074/2024, а вимоги до обліку та утримання — у новій редакції наказу МВС № 546/2025. Це означає, що стара логіка «оформили паспорт і забули» більше не працює: облік, технічний стан і фактична готовність об’єкта синхронізуються через державну інформаційну систему та регулярні обстеження. Для інвестора це означає, що СПП — це не опція проєкту, а постійне зобов’язання, яке впливає на експлуатаційну модель об’єкта і створює окремий блок ризиків, включно з адміністративною і кримінальною відповідальністю.
Облік споруд подвійного призначення
Порядок обліку споруд подвійного призначення регулюється Постановою КМУ №138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», а також Наказом МВС від 09.07.2018 р. № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
Порядок передбачає обов’язкове включення завершених будівництвом споруд подвійного призначення до складу фонду захисних споруд. СПП ставиться на облік. Облік ведеться суб’єктами владних повноважень в паперовій та електронній формах, а також суб’єктами господарювання виключно в паперовій формі.
Для встановлення можливості використання для укриття населення споруд подвійного призначення – вони підлягають огляду, а у разі потреби — технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Паспорт споруди подвійного призначення є первинним та обов’язковим документом для обліку споруд подвійного призначення у складі фонду захисних споруд.
Книга обліку об’єктів фонду захисних споруд є допоміжним документом обліку, що ведеться в паперовій формі. Книга обліку ведеться суб’єктами господарювання, які є балансоутримувачами не менше трьох об’єктів фонду захисних споруд.
При цьому, якщо раніше споруди подвійного призначення не мали облікових номерів (на відміну від захисних споруд), то теперішнє законодавство вже передбачає нумерацію (наявність облікового номеру) і для споруд подвійного призначення.
Для включення СПП до фонду захисних споруд балансоутримувач протягом 10 робочих днів після введення таких споруд в експлуатацію та/або проведення їх технічної інвентаризації оформлює паспорт СПП та подає його відповідним органам залежно від території, де розташована споруда.
Виключення споруд подвійного призначення з обліку здійснюється органами влади і місцевого самоврядування на підставі погоджених із ДСНС матеріалів.
Особливості експлуатації споруд подвійного призначення
Власнику (балансоутримувачу) споруд подвійного призначення варто знати наступні особливості експлуатації СПП:
- забороняється зміна функціонального призначення СПП (як споруди для укриття населення) під час її приватизації, відчуження;
- власник (балансоутримувач) повинен забезпечити безперешкодний цілодобовий доступ населення до СПП під час оголошення сигналів і повідомлень про надзвичайні ситуації (є виключення для закладів освіти);
- необхідно забезпечити створення умов для життєдіяльності населення, яке укривається в таких спорудах;
- передбачається систематичне проведення обстежень (оглядів) стану готовності об’єктів фонду захисних споруд відповідними органами;
- строк приведення споруди подвійного призначення в готовність зазначається в паспорті СПП і не повинен перевищувати 24 години;
- передбачено способи інформування населення (відвідувачів) про місце розташування СПП (в тому числі покажчики, таблички тощо).
Більш детальні вимоги до експлуатації СПП містяться у Постанові КМУ №138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», в Наказі МВС «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», затвердженому 09.07.2018 р. № 579, а також в інших галузевих документах.
Чи можна продати приміщення зі СПП або вивести його з фонду
Це питання задають девелопери і власники нерухомості частіше, ніж усе попереднє разом узяте. Ринок чекав на гнучкість — а отримав, навпаки, посилення обмежень.
Виключення з фонду. ПКМУ № 1074/2024 запровадило принцип «виключення з одночасним поповненням». Об’єкт виключається з фонду захисних споруд лише за умови, що на території громади або у відповідному житловому масиві забезпечується альтернативне укриття аналогічної місткості. У старій редакції Порядку № 138 СПП могла виключатися з обліку рішенням органу місцевого самоврядування без участі ДСНС. У чинній редакції механізм фактично передбачає компенсаторне поповнення фонду. Для приватного балансоутримувача це означає: перепрофілювати СПП під торгівлю, склад чи що завгодно інше без забезпечення альтернативи — практично неможливо.
Приватизація. Захисні споруди ЦЗ державної та комунальної форми власності приватизації не підлягають. Це прямо випливає зі ст. 4 Закону України № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» («На об’єкти, які належать до державної та комунальної власності та є необхідними для виконання державою її основних функцій, у тому числі захисні споруди цивільного захисту, не поширюється дія законодавства про приватизацію») і підтверджено правовою позицією Верховного Суду в постанові КЦС ВС від 28.06.2023 у справі № 563/501/22 (провадження № 61-2370св23). Якщо ви бачите на ринку пропозицію купити «бувше комунальне укриття» — велика ймовірність, що угода буде оскаржена.
Відчуження приватного СПП. Тут інша логіка. Стаття 32 КЦЗ забороняє зміну функціонального призначення СПП під час приватизації, відчуження, реконструкції. Сам продаж — можливий. Але новий власник стає правонаступником обов’язків з утримання й експлуатації укриття. Якщо у договорі купівлі-продажу про це нічого немає — покупець може потім претендувати на визнання угоди такою, що не відповідає закону, у частині прихованих обов’язків. Тому при підготовці угоди обов’язково: відображайте обтяження в договорі; вписуйте застереження про правонаступництво обов’язків за ст. 32 КЦЗ; явно зазначайте неможливість зміни функціонального призначення.
Оренда. Наказ МВС № 546/2025 уточнив критерії неможливості подальшого утримання СПП і запровадив форми актів про потребу в подальшому використанні / акта про відсутність такої потреби. Це відкриває обмежений механізм передачі СПП в оренду без виключення з фонду — за умови, що оренда не змінює функціональне призначення укриття. Орендар тоді стає фактичним користувачем приміщення з відповідними обов’язками щодо доступу під час сигналів ЦЗ.
💡 Експертна порада: Якщо ви на стадії due diligence перед купівлею об’єкта зі СПП — обов’язково вивчайте паспорт СПП, перевіряйте запис у shelters.dsns.gov.ua, дивіться, чи немає приписів ДСНС за останні два роки. Це нерухомість з обтяженнями, які не видно у звичайному виписі з реєстру.
📋 Висновки та рекомендації щодо обліку та експлуатації СПП у 2026 році
Проведений аналіз режиму обліку та експлуатації споруд подвійного призначення дозволяє зробити наступні ключові висновки:
Паспорт СПП як первинний обліковий документ – зміна полягає у відокремленні обліку СПП в окремий регуляторний контур і введенні нових вимог до документів. Це означає, що паспорт СПП став не формальністю, а первинним документом, без якого об’єкт не може бути включений до фонду і відображений у державній системі. Інвестор має врахувати, що помилки на етапі технічної інвентаризації або некоректне оформлення паспорта блокують подальшу експлуатацію об’єкта як укриття.
Електронна система обліку shelters.dsns.gov.ua – зміна полягає у запуску електронної системи обліку та інтеграції даних з публічними сервісами. Це означає, що інформація про об’єкт більше не є локальною — вона перевіряється і використовується для планування обстежень. Інвестор має забезпечити відповідність між паперовими документами і фактичними даними, інакше це фіксується як порушення.
Нові вимоги до утримання та експлуатації – зміна полягає у введенні нових вимог через наказ МВС № 546/2025. Це означає, що СПП повинна бути фізично готовою до використання, а не лише задекларованою. Інвестор має закладати витрати на обладнання, обслуговування і приведення в готовність як постійну операційну функцію, а не одноразову дію.
Адміністративна та кримінальна відповідальність – зміна полягає у введенні відповідальності за ст. 175-3 КУпАП та ст. 270-2 КК України. Це означає, що порушення режиму доступу або неготовність споруди перестали бути формальним порушенням і стали ризиком штрафів і кримінальної відповідальності. Інвестор має сприймати СПП як об’єкт комплаєнсу, а не як частину будівельного рішення.
Принцип «виключення з одночасним поповненням» – зміна полягає у введенні цього принципу до фонду захисних споруд. Це означає, що виведення СПП з обліку або зміна її функції фактично заблоковані без створення альтернативи. Інвестор має враховувати це як довгострокове обмеження при моделюванні активу і його ліквідності.
Важливо пам’ятати: СПП у 2026 році — це не разова процедура оформлення документів, а постійне зобов’язання балансоутримувача, яке вимагає синхронізації паперових документів, електронного обліку та фактичної готовності об’єкта. Помилка на будь-якому з цих рівнів створює юридичний ризик, який не зникає з часом.
Якщо у вас об’єкт зі СПП на стадії проєктування, введення в експлуатацію або купівлі-продажу — звертайтеся за фаховою консультацією. Допоможемо з аудитом паспорта СПП, перевіркою запису у державній системі, підготовкою договірних застережень про правонаступництво обов’язків та супроводом процедур виключення/оренди.
📞 Телефон: +380 95 888 08 93
📱 Telegram:
• Адміністратор PRO InfoBud: https://t.me/pro_infobud
• Бот для консультацій: https://t.me/PRO_InfoBud_bot
🏢 Партнер: Консорціум CLC PRO Group (юридичний та інженерно-технічний супровід будівельних проектів)
🛠️ Послуги: аудит паспорта СПП, due diligence об’єктів зі СПП, підготовка договірних застережень про правонаступництво, супровід процедур виключення з фонду та оренди СПП, консультації щодо комплаєнсу за ст. 175-3 КУпАП та ст. 270-2 ККУ.
